АМПУ наполягає на ухваленні урядом п’яти рішень для потрової галузі

АМПУ наполягає на ухваленні урядом п’яти рішень для потрової галузі

Наполягають на затвердженні стратегії розвитку галузі до 2038 року та ухваленні фінплану АМПУ на 2019 рік із зменшенням відрахувань ДП до бюджету з 90% до 50%

АМПУ наполягає на ухваленні урядом п’яти рішень для потрової галузі
Фото: pixabay.com

Адміністрація морських портів звернулася (АМПУ) до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з листом, в якому вимагає ухвалення на найближчому засіданні уряду п'ять рішень, які є «життєво необхідні для портової галузі». Про це повідомляє прес-служба АМПУ.

Зокрема АМПУ вимагає ухвалення Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року, затвердження фінансового плану ДП «АМПУ» на 2019 рік та ухвалення постанови Кабміну, яка передбачає зменшення ставки дивідендів у держбюджет для державних підприємств портової галузі з 90% до 50%.

Крім того в АМПУ вважають необхідним ухвалення постанови «Про затвердження порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» та постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451» щодо запровадження Морського вікна (MaritimeSingleWindow).

Фахівці АМПУ переконані, що від зниження ставки відрахувань від прибутку підприємства до держбюджету з 90% до 50% та ухвалення фінплану АМПУ на поточний рік, «який потрібно було прийняти ще наприкінці минулого року, а не у серпні 2019 р., залежить реалізація масштабних інвестиційних проектів у морських портах».

«Зараз на одну гривню, що вкладена АМПУ у розвиток портів, припадає до 5 грн приватних інвестицій. Серед найбільших проектів, реалізація яких опинилася під загрозою, –  розвиток глибоководних портів Південний та Чорноморськ, що задіяні в поставках дефіцитного вугілля для нашої енергетики, а також реалізація спільних проектів із провідними світовими компаніями – таких, як китайська COFCO у Миколаївському порту, французька СМА CGMта німецька HHLA у порту Одеса. Від капітальних інвестицій АМПУ, які неможливо здійснювати за відсутності фінплану та за умови вилучення майже всього прибутку підприємства у держбюджет, залежить розвиток перевалочних потужностей у портах південного сходу України, які постраждали через агресію РФ. Зокрема диверсифікація вантажів у порту Маріуполь та створення там нового агропромислового кластера. І нарешті, не маючи інвестиційного ресурсу, АМПУ не зможе забезпечити виконання зобов'язань України перед Єврокомісією перепроектування та проведення ОВНС проекту розбудови глибоководного судноплавного ходу «Дунай-Чорне море», необхідного для підвищення конкурентоспроможності українських портів на Дунаї», – зазначається в повідомленні прес-служби.

Впровадження ж Морського вікна (MaritimeSingleWindow), вважають в АМПУ, дозволить запобігти монополії приватної компанії, яка зараз, по суті, здійснює контроль за переміщенням через митний кордон України вантажів всупереч нормам Митного кодексу України  та рекомендаціям міжнародних організацій.

При тому зазначається, що ухвалення «Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» –  це наступний крок, який потрібно зробити уряду задля остаточної ліквідації корупційних засад при проведенні екологічних перевірок у морських портах України, створення прозорого та зрозумілого як для держави, так і для бізнесу механізму виявлення джерел забруднення та визначення відповідальності за скоєні порушення природоохоронного законодавства.

«Уряду потрібно, нарешті, визначитись, чи залишиться АМПУ драйвером розвитку інфраструктурних проектів та залучення інвестицій у портах, чи єдине завдання Адміністрації – це транзит портових зборів до державного бюджету. Чи потрібні в морських портах України європейські підходи, зокрема впровадження Єдиного морського вікна для вантажів та прозорий порядок взяття проб води, чи бізнесу доведеться і надалі закладати у вартість фрахту корупційну складову? Відсутність відповідних рішень Кабміну згубно позначається на галузі», – наголосив керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс.

Виконання вимоги АМПУ та ухвалення згаданих вище рішень розблокує розвиток портової галузі, яка формує майже 2% внутрішнього валового продукту країни, створює понад 47 000 робочих місць у різних регіонах держави та 57% відсотків експорту вітчизняних підприємств.

Нагадаємо, раніше у матеріалі «Схематоз» місяця: як працює «екологічна схема» в Одеському порту Mind писав про «штрафи» і арешти вантажних суден у портах, які призначає Держекоінспекція Кримсько-Чорноморського округу.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті