Президент США Дональд Трамп дав інтерв’ю виданню The Economist, у якому окреслив основні ідеї, що зможуть зробити Америку такою ж величною, як і раніше. Зокрема, він сказав, що є таке поняття як «трампологія», в основі якого лежить все, «що має стосунок до самоповаги до нації».
У інтерв’ю в Овальному Кабінеті Трамп розповів про перші моменти відчуття американського націоналізму, яке знайоме кожному, хто бачив Трампа, коли той виступав проти багатосторонніх торгівельних угод або звинувачував Китай у економічному «згвалтуванні» під час своєї передвиборчої кампанії. Також він розповів про прагматичний підхід та здатність побачити у дефіциті бюджету – короткочасну ціну зниження податків.
Трамп вільно визнає, що дефіцит може ще збільшитись. Але в короткочасній перспективі – за його оптимістичним прогнозом, це триватиме не більше двох років. Процес зростання дефіциту він вважає нормальним процесом, оскільки це явище буде нетривалим. «Треба щось робити, щоб щось отримати».
Міністр фінансів США додав, що економічне зростання за адміністрації Трампа може сягнути $2 трлн за період 10 років. Власне, Трамп має ще більш оптимістичні сподівання, заявляючи, що 3% – це «низький» рівень зростання. Але таке зростання неможливе, якщо компанії виїжджають з країни через надвисокі податки.
Незалежні аналітики передрікають зменшення прибутків уряду за умови схвалення Конгресом схеми податкових реформ команди Дональда Трампа, яка передбачає зниження податку на прибуток до 15%, введення спеціального податку на репатріацію коштів компаній з-за кордону та зміни, які основним чином стосуються багатіїв.
Трамп про ПДВ. Трамп – людина, що добре обізнана стосовно податків, які сплачує,й упевнена в перевагах податку на додану вартість (ПДВ). Він запропонував увести ПДВ, що принесе Америці користь і полегшить вирішення торговельних непорозумінь.
У Трампа є певні обмеження. Якби демократи вимагали від нього оприлюднити свою податкову декларацію в обмін на підтримку податкової реформи, президент би відмовився. На його думку, така угода «буде виявом неповаги до важливості самої реформи». Трамп висловив сподівання, що одного дня, після президентства, таки її оприлюднить. «Я нею пишаюсь. Я добре попрацював.».
Трамп проти вільної торгівлі. Повторюючи передвиборчу риторику, президент США назвав Північно-атлантичну угоду про вільну торгівлю (НАФТА) жахливою угодою, яка вартувала Штатам мільйонів робочих місць. Він також переконаний, що країна «завжди» програє справи, коли її вирішує трибунал, так він назвав «суд» НАФТА, до складу якого входять 2 американця та 3 канадця. Хоча, насправді, національний склад трибуналів змінюється під час розгляду кожної нової справи.
Трамп визнав, що змінив рішення щодо виходу з НАФТА через кілька днів після того, як мав телефонну розмову із прем’єр-міністром Канади та президентом Мексики щодо перегляду умов угоди. Його план вийти з НАФТА не був «грою», але з його боку «було б неввічливим» не надати Мексиці та Канаді другого шансу. Для того, щоб зробити угоду більш справедливою, необхідні будуть «масштабні» зміни, в тому числі взаємні податки на імпорт, якщо це буде необхідним для наближення балансу торгових відносин між країнами-учасницями.
Трамп не бачить нагальної необхідності у зниженні рівня легальної міграції. Натомість, президент має намір перейти на систему оцінювання заслуг, яка діє в Канаді, коли кваліфікованих мігрантів перевіряють більш ретельно і зобов’язують відмовитись від отримання державних субсидій протягом 5 років.
Дональд Трамп пом’якшив свою лінію стосовно Китаю. Він стверджує, що Китай припинив маніпуляції з валютою, як тільки він поскаржився на це під час передвиборчої кампанії. Президент США більше не планує кидати виклик китайському лідеру Сі Цзиньпіню за його маніпуляції, адже прагне його допомоги у врегулюванні питання ядерної програми КНДР. «Тепер подумайте, я кажу: «Цзиньпінь, будь ласка, допоможіть нам, давайте укладемо угоду. Допоможіть нам з Північною Кореєю, і, до речі, завтра ми оголосимо Вас валютним махінатором, добре?»
Коли Трамп був кандидатом у президенти, то висміював лідерів, які намагались виявити повагу до іноземних держав, таких як Китай, наприклад, і обіцяв, що Америка перемагатиме стільки, що втомиться від власних перемог. Зараз, будучи президентом, Трамп говорить про «гнучкість». Отже, він почав демонструвати компромісний світогляд.