Кабінет міністрів пропонує протягом 2 років закріпити у законодавстві поняття лобіювання, удосконалити систему фінансування політичних партій та процедуру притягнення до відповідальності народних депутатів, посилити інституційну спроможність Нацагентства з питань запобігання корупції, а також завершити процес формування інших органів із запобігання та протидії корупції.
Про ці нововведення та багато інших у сфері боротьби з корупцією йдеться у законопроекті про Антикорупційніу стратегію на 2018-2020 роки (№8324), який днями Кабмін зареєстрував у Верховній Раді.
«Відсутність механізму законодавчого врегулювання лобіювання обмежує можливості запобігання корупції у Верховній Раді України і органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. Прийняття закону про правові засади лобіювання із застосуванням найкращого міжнародного досвіду та з урахуванням національної специфіки процедур правотворчості є вкрай актуальними», – йдеться у проекті документу, зокрема, щодо запобігання корупції у представницьких органах влади і запровадження інститут лобіювання.
Крім того, стратегія передбачає удосконалення законодавства з питань запобігання та протидії корупції, в рамках якого пропонується, зокрема, гарантувати Нацагентству з питань запобігання корупції на законодавчому рівні його організаційну, фінансову і кадрову незалежність.
Також проектом передбачено здійснення необхідних заходів для забезпечення належного контролю за здійсненням декларування майна, доходів, видатків та зобов’язань фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, розробити детальні правила щодо прийняття та повернення подарунків та їх оцінки, а також уточнити поняття допустимої гостинності.
Крім того, документом передбачені ініціативи щодо запобігання корупції у діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, в яких продовжити впровадження електронного документообігу, а також, зокрема, внести зміни до митного законодавства у частині зменшення кількості перевірок у процесі здійснення митного контролю.
Водночас, проектом документу передбачено удосконалення боротьби з корупцією у судовій системі та, зокрема завершення утворення Антикорупційного суду.
«Важливим напрямом протидії корупції є також подальше реформування органів правопорядку. Необхідно продовжити роботу над удосконаленням структури таких органів, системи відбору, навчання та підготовки персоналу, а також механізму контролю та притягнення до відповідальності працівників органів правопорядку», – йдеться у документі щодо запобігання корупції в органах кримінальної юстиції, зокрема передбачено прийняти Дисциплінарний статут Національної поліції.
Крім того, щодо запобігання корупції в органах прокуратури пропонується формування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, розширення переліку дисциплінарних стягнень та, -«підвищення ефективності дисциплінарних проваджень щодо прокурорів за рахунок збільшення строку давності».
Документом також передбачено впровадження ініціатив щодо запобігання корупції в державних і комунальних підприємствах, у приватному секторі – «для усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування сприятливого для відмови від корупційної практики бізнес-клімату та нетолерантного ставлення бізнесу до корупції».
Насамкінець, проектом стратегії пропонується запровадження посиленої відповідальності за злочини у цій сфері, а також сформувати роботу у напрямку формування негативного ставлення до корупції у суспільстві.