В Італії у віці 77 років помер відомий італійський режисер Бернардо Бертолуччі. Про це повідомляє The Guardian.
Драматург, поет та кінорежисер таких стрічок, як «Останнє танго в Парижі», «Останній імператор» та «Мрійники», помер після боротьби із раком. Понад десять останніх років він був прикований до інвалідного візка, після невдалої операції у 2003 році, яка не дозволила йому більше ходити.
У кіноіндустрії початку 1960-х років він став ключовою фігурою незвичайної італійської нової хвилі, наряду з Антоніоні, Фелліні та Пазоліні. Але вже з 1987 року перейшов на «голлівудський» рівень, коли зняв стрічку «Останній імператор», яка отримала дев’ять «Оскарів», включно із номінаціями «краща картина» та «кращий режисер».
Бертолуччі народився в Пармі в 1940 році в сім’ї поета та вчительки, які прививали йому смак до мистецтва. Його батько був другом відомо романіста та поета Паоло Пазоліні, який згодом найняв 20-річного Бертолуччі своїм помічником. Це і стало великим проривом для майбутнього відомого кінорежисера. Пазоліні, зокрема, допоміг йому і з його режисерським дебютом в 1962 році, ігровим фільмом «Кістлява кума».
Далі виходить книга віршів Бертолуччі «В пошуках загадки», за яку він отримав премію Віареджо. А через два роки він знімає новий фільм «Перед революцією», після нього «Конформіста», в яких на перший план виходить його прихильність до радикальної лівоцентристської політики.
«Я жив мрією про комунізм», – скаже він пізніше.
У одному з фільмів, які принесли йому світову славу, «Останнє танго Парижі», Бертолуччі створив романтичну версію сучасної трагедії кохання, в якій герой стає жертвою фальшивих умовностей буржуазного кола.
В 1976 році він зняв епопею «Двадцяте сторіччя», в якій взяли участь Жерар Депардьє та Роберт Де Ніро. У картині долі людей тісно переплітаються з класовою боротьбою в період з 1901 по 1945 роки, роки звільнення від фашизму. Після нищівної критики його наступних фільмів він надовго пориває з італійською тематикою і переїжджає до Англії.
У Британії починається його «космополітичний» період творчості. Тоді він знімає «Останнього імператора», за який отримує «Оскар» як за кращий фільм року.
У 2003 році на екрани вийшов фільм «Мрійники», сповнена кінематографічними алюзіями історія сексуальної революції в окремій паризькій квартирі.
У 2011 році черговий Каннський фестиваль розпочався з вручення нагороди Бернардо Бертолуччі за внесок у кіномистецтво.