Генеральна прокуратура підтверджує виключення Андрія Клюєва, глави адміністрації президента Віктора Януковича, зі списку санкцій Європейського союзу, передає БізнесЦензор.
Про це речник Генпрокуратури Андрій Лисенко повідомив на своїй сторінці в мережі Facebook.
Лисенко зазначив, що сьогодні в Офіційному журналі ЄС опубліковано рішення Ради ЄС від 4 березня про продовження на рік (до 6 березня 2020 року) обмежувальних заходів, застосованих до колишніх українських чиновників, причетних до присвоєння і розтрати державних коштів.
«Цього року зі списку санкцій виключений А. Клюєв, при цьому в липні 2018 року Суд ЄС скасував обмежувальні заходи, застосовані до нього у 2017 році. Незважаючи на зняття санкцій ЄС щодо цієї особи правоохоронні органи України продовжують розслідування в кримінальному провадженні щодо А. Клюєва», – повідомив речник ГПУ.
КОМЕНТАР щодо продовження санкцій ЄС стосовно українських екс-високопосадовців Сьогодні в...
Опубликовано Андрій Лисенко Вторник, 5 марта 2019 г.
Таким чином, санкції ЄС продовжують діяти щодо 12 осіб.
Лисенко додав, що скасування екс-чиновниками в Суді ЄС введених раніше санкцій не є безумовною підставою для ЄС про скасування обмежувальних заходів.
«Наприклад, беручи до уваги відповідні рішення Суду ЄС про скасування попередніх рішень Ради ЄС про накладення санкцій на Е. Ставицького і М. Азарова, компетентні органи ЄС визнали прогрес у розслідуванні ГПУ кримінальних проваджень щодо них достатньою підставою для продовження санкцій», – додав представник Генпрокуратури.
Як повідомлялося, у липні 2018 року Суд Європейського союзу скасував санкції проти Андрія Клюєва, колишнього глави адміністрації президента часів Віктора Януковича, на 2017–2018 роки, але він залишався в санкційних списках до закінчення дії рішення про продовження санкцій на 2018 – початок 2019 року.
Соратник Януковича домагається зняття санкцій, накладених ЄС, після того як схожий суд раніше виграв його брат, депутат-утікач Сергій Клюєв, проти якого, а також екс-міністра юстиції Олени Лукаш, санкції ЄС не були продовжені навесні 2018 року.
У рішенні суд ЄС зазначив, що Рада ЄС, вводячи санкції, повинна була перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретних осіб, а в даному випадку є підстави для «сумнівів в адекватності доказів», які українська влада передавала Євросоюзу.
Ці санкції – заборона на в'їзд в ЄС і заморожування активів на території Євросоюзу – були введені навесні 2014 проти осіб, яких в Євросоюзі вважають відповідальними за дестабілізацію ситуації в Україні.
Наразі Клюєв перебуває в розшуку Служби безпеки України. В СБУ заявляли, що Клюєв перебуває на території Росії.
Генпрокуратура підозрює Клюєва в скоєнні правопорушень, передбачених статтею 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій), статтею 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.
Як повідомляє видання із посиланням на інформацію DW, за період дії санкцій ЄС у Відні збанкрутували фірми, пов'язані з братами Клюєвими, – Activ Solar і SLAV Handel. У результаті найбільші кредитори цих компаній – державні Ощадбанк і Укрексімбанк – залишилися ні з чим. Видані ними кредити майже на 30 млрд грн, очевидно, не будуть повернені. У результаті для підтримки цих банків уряд України змушений був докапіталізувати їх з держбюджету на суму близько 20 млрд грн.
Раніше Європейський суд справедливості відхилив позов екс-прем'єр-міністра України Миколи Азарова проти Ради ЄС про зняття з нього європейських санкцій – заборони на в'їзд в ЄС і заморожування банківських активів, та зобов’язав його до компенсації судових витрат сторін.
Нагадаємо: країни – члени Євросоюзу досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Могеріні. Йдеться про так званий «азовський пакет» – нові персональні санкції, пов’язані з російською агресією проти українських кораблів у Керченській протоці.