Російська влада новою постановою від 10 травня спростила порядок перепродажу російського озброєння їх первинним покупцям у треті країни. Про це повідомляють «Вєдомості».
Реекспорт російського зброї дозволявся і раніше, але досі країна, яка отримувала його з других рук, повинна була представляти Федеральній службі з військово-технічного співробітництва (ФС ВТС) такий самий сертифікат кінцевого користувача, як і «первинний» імпортер. У сертифікаті покупець зобов'язується не перепродавати зброю без дозволу Москви. Таким чином, імпортер формально підтверджував, що в кінцевому підсумку купує зброю у Росії.
Тепер же буде досить, якщо третя країна надасть сертифікат безпосередньому постачальнику, а він лише повідомить Росію, що покупець обіцяє не передавати зброю далі.
У пояснювальній записці до документа прямо говориться, що його поява викликана антиросійськими санкціями.
«Іноземні держави висловлюють зацікавленість в купівлі російської продукції військового призначення, але, побоюючись потрапити під санкції, відмовляються від її закупівлі», – йдеться в документі.
За словами експерта Центру аналізу стратегій і технологій Костянтина Макієнка, найбільші покупці російських озброєнь – Китай, Індія, В'єтнам, Алжир і Єгипет – не потребують подібної схеми. Ці країни або ігнорують американські санкції проти російських експортерів, або домагаються винятків для себе в ході переговорів з американською владою. Але для невеликих країн, які побоюються американських санкцій, продажі з використанням механізмів реекспорту можуть бути виправдані, вважає експерт. Йдеться головним чином про продаж легкої і стрілецької зброї та боєприпасів. Цей сегмент російського збройового експорту становить кілька сотень мільйонів доларів на рік і представлений переважно країнами Африки на південь від Сахари і Латинської Америки, а також невеликими азіатськими країнами.
Реекспорт російських озброєнь дійсно здійснювався, говорить джерело, близьке до Міноборони РФ, проте його обсяг ніколи не був великим і здійснювався він головним чином через Білорусію. Наприклад, в кінці 2000-х років 15 штурмовиків Су-25 були поставлені через Білорусію в Судан – однією з причин цього була нижча вартість передпродажної підготовки в Білорусії.