Політики в Швеції, на відміну від багатьох інших країн, живуть в суворій економії. Держава за кошти платників податків виділяє лише невелику квартиру і грошову надбавку в розмірі $12 на день – але й це не всім, а лише тим, хто живе за межами Стокгольма, пише ВВС.
Шведські парламентарі мають право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті, але них немає службових автомобілів з водіями.
У розпорядженні парламенту є лише три автомобілі Volvo S80, і вони використовуються тільки на офіційних заходах.
«Ми не надаємо послуги таксі. Наші машини не відвозять людей додому чи на роботу », – каже представник парламенту Рене Поедке.
Прем'єр-міністр – це єдиний чиновник, який має право на службовий автомобіль.
Шведським парламентарям надаються субсидії на житло. Однак це стосується тільки тих депутатів, які не живуть в Стокгольмі.
Це житло не надто розкішне: наприклад, депутат Пер-Арне Хаканссон живе в квартирі площею всього 46 кв. метрів. Державні квартири дуже скромно обставлені, а родичі депутатів повинні самі платити за проживання в них. Деякі державні квартири – це крихітні студії площею 16 кв. метрів.
До 1990-х років економія була ще жорсткішою: чиновникам не надавалося квартир, і нерідко вони спали в своїх кабінетах площею в середньому 15 кв. метрів.
Зарплата члена шведського парламенту – близько $6900 на місяць (це половина зарплати конгресмена США ($14 000).
Середня місячна зарплата в Швеції становить приблизно $2800 на місяць.
Ті члени парламенту, чиї виборчі округи знаходяться за межами Стокгольма, мають право на надбавку за робочі дні в столиці – близько $12 на день. За ці гроші в Стокгольмі можна дозволити собі хіба що дуже скромний обід, зазначає видання.
До 1957 року шведські парламентарії взагалі не отримували зарплати і розраховували лише на фінансову підтримку своєї партії.
Введення зарплат стало гарантією того, що в жодного громадянина не буде перешкод для заняття політикою. Однак для шведів важливо, щоб зарплата не була надто спокусливою і щоб на роботу парламентарія ішли не ті, хто хочуть «заробити», і ті, хто хочуть працювати. Крім цього, парламентаріям заборонено наймати особистих помічників або радників.