Міністерство фінансів (Мінфін) знову пропонує компенсувати покупцям частину вартості покупки (так званий «кешбек»), якщо продавець порушив порядок проведення розрахунків при продажу товару або послуги дорожче 50 неоподатковуваних мінімумів (850 грн). Про це йдеться у відповідному законопроекті .
Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» передбачає штраф для продавця у розмірі 200% вартості проданих товарів або послуг при першому порушенні, 500% – при наступних.
Компенсація повинна сплачуватися як частина суми штрафів, уточнюється в тексті проекту закону.
Крім цього, Мінфін пропонує запровадити інформаційну систему для перевірки автентичності отриманого покупцем розрахункового документа, оформлення скарги на продавця товарів в разі порушення, вказується в пояснювальній записці до проекту закону.
Законопроект також передбачає дворівневу систему перевірки поданих покупцями письмових звернень та скарг: на першому етапі – камеральна перевірка звернення, на другому – фактична, якщо продавець не підтвердив факт продажу товарів або послуг.
Згідно з аналізом регуляторного акту, який розміщений на сайті разом з законопроектом, у 2018 році контролюючі органи провели 14 780 перевірок і застосували штрафи на 452,65 млн грн. Середня сума штрафу – 30 600 грн.
Як повідомлялося, Мінфін в 2018 році виносив на обговорення законопроект про так званий «кешбек». Він передбачав посилення касової дисципліни – штрафи за невидачу касового чека з наступною компенсацією покупцям. Представники бізнесу, зокрема, Союз українських підприємців, розкритикували законопроект, побоюючись, що він може стати інструментом недобросовісної конкуренції. Державна регуляторна служба (ДРС) не погодила його.
Нагадаємо: минулого року українцям відшкодували 7 млн грн за неякісні послуги та товари. Заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік вважає, що чинне законодавство про захист прав споживачів доволі декларативне й не забезпечує реального захисту прав споживачів, особливо після впровадження обмежень на перевірки бізнесу.