Висока залежність багатьох економік від долара, ескалація торгових конфліктів у світі та ризики цифрових валют – проблеми, які сьогодні хвилюють кращих фінансистів світу. Про це розповів НВ Бізнес заступник голови Національного банку (НБУ) Дмитро Сологуб.
Центральні банки є частиною комплексної світової екосистеми. Їхні дії мають значні наслідки для усіх членів цієї екосистеми, але й інші інституції (наприклад, політики) суттєво впливають на діяльність центральних банків.
Світова економіка дуже змінилися за декілька останніх десятирічь, і це поставило перед центральними банками низку нових викликів.
Саме про це і йшлося під час конференції представників центральних банків у Вайомінгу, США – світова економіка дуже змінилися за декілька останніх десятирічь, і це поставило перед центральними банками низку нових викликів. З одного боку, можна констатувати, що центральні банки та інші полісімейкери досягли значного прогресу у виконанні своїх традиційних завдань, тобто приборканні інфляції та зниження рівня безробіття.
З іншого боку, виникла ціла низка нових проблем, які мають значний вплив на діяльність центральних банків.
По-перше, прискорення темпів фінансової та торгівельної глобалізації зробило дії центральних банків у окремих країнах набагато пов’язанішими між собою. Наприклад, дослідження фахівців Університету Стенфорду доводить, що долар США є унікальною світовою валютою, тому зміни у монетарної політиці ФРС чи на фінансових ринках США мають значний вплив на всі інші країни.
В іншій роботі, яка була презентована на конференції, стверджується, що останнім часом, унаслідок посилення глобалізаційних тенденцій у процесі ухвалення рішень з монетарної політики суттєво зросла вага зовнішніх умов (а саме, диференціалу внутрішньої та глобальної реальної нейтральної відсоткової ставки) – на противагу традиційному фокусу на внутрішніх умовах (тобто відхилення фактичного рівня інфляції від цільового та рівня ВВП від потенційного).
Крім того, голова Банку Англії Марк Карні у своїй промові наголосив на домінуючій ролі долара США у світовій торгівлі та наслідках, які це має для макроекономічної політики. А саме, якщо велика частка експорту будь-якої країни номінована в доларах, то зовнішня конкурентоздатність країни набагато більше залежить від динаміки курсу долару США на світових ринках, ніж від зміни курсу національної валюти.
Ще одним викликом для центральних банків є зростання ролі технологій у фінансовому секторі – розвиток fintech- та bigtech-індустрій, поява криптоактивів та цифрових валют. У глобалізованому світі зростають обсяги транскордонних грошових переказів, але їхня інфраструктура залишається доволі слаборозвиненою. Це сприяє виникненню інноваційних продуктів в умовах стрімкого розвитку технологій.
Одним із останніх яскравих свідчень цього є лібра – цифрова валюта, яка забезпечена резервними активами на основі кошика валют та може бути засобом обміну між учасниками соціальних платформ. Але функціонування такої валюти створює ряд фундаментальних проблем та викликів – приватність трансакцій, запобігання відмиванню коштів, кібербезпека та вплив на монетарну та фінансову стабільність.
На сьогодні немає кращої альтернативи політиці, яка базується на гнучкому інфляційному таргетуванні, плаваючому обмінному курсі та ефективному застосуванні макропруденційних інструментів
Що ж центральні банкіри та академічні фахівці пропонують робити для вирішення цих проблем.
Крім того, центральні банки повинні підвищувати ефективність своєї комунікаційної політики, намагаючись донести найважливіші меседжі не тільки до професійних учасників фінансового ринку, але і до широких верств населення.
Ще одна (середньострокова) задача – покращення як в кожній країні окремо (збільшення глибини фінансових ринків, посилення операційної незалежності центральних банків та ефективності іх політики), так і в світовому контексті – ефективніший моніторинг глобальних ризиків, зміцнення глобальної системи фінансового захисту (через збільшення фінансового ресурсу МВФ та покращення координації діяльності регуляторів фінансових ринків).
Ну і третя, фундаментальна, довгострокова задача – фундаментальні зміни у глобальній монетарно-фінансовій системі, які би відображали зростаючу мультиполярність світової економіки.
А саме – створення глобальної світової валюти (Synthetic Hegemonic Currency), що дозволило би знизити глобальну залежність від долара США. За словами Карні, така валюта може бути запроваджена як синтетичний інструмент на основі цифрових валют, емітованих центральними банками.
На думку Сологуба, Україна може зробити низку висновків із цих дискусій:
Нагадаємо: Україна остаточно погасила кредити Міжнародного валютного фонду за програмою stand-by 2014 року.