Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський проєкт закону «Про внесення змін до закону «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» (2116), тим самим відхиливши альтернативний проєкт закону (2116-1). За ухвалення президентського законопроєкту проголосували 263 народних депутатів, проти – 29, утримались – 31, не голосували – 67 депутатів, передає кореспондент Mind.
Як зазначив представник президента в парламенті, заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, ще з початку утворення Державного бюро розслідувань «було виявлено сукупність проблемних аспектів правового, структурно-організаційного і кадрового характеру. Саме для вирішення таких проблем запропоновано, внесено президентом і визначений ним як невідкладний проєкт закону, який ми розглядаємо».
Проєктом запропоновано насамперед змінити правовий статус Державного бюро розслідувань. Воно визначатиметься тепер як державній правоохоронний орган, а не центральний орган виконавчої влади, на який покладатимуться вище зазначені завдання. По-друге, це уточнити порядок затвердження та організації структури Державного бюро розслідувань, а також порядок утворення його територіальних управлінь, змінити підхід до визначення граничної чисельності центрального аппарату та територіальних управлінь ДБР, яку визначатиме Кабінет Міністрів за поданням директора ДБР, уточнити повноваження директора ДБР та його заступників, унормувати підстави притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності тощо.
Як зазначено у пояснювальній записці , на сьогодні гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначена безпосередньо законом «Про Державне бюро розслідувань» та становить 1500 осіб.
«Законопроєкт президента пропонує залишити Романа Трубу, який є зараз керівником ДБР, на посаді і дати йому всі можливі... повноваження...Роман Труба відкривав справи проти майданівців, є великим дружбаном Ківалова. Ця людина дискредитувала себе на посаді керівника ДБР», – повідомила автор альтернативного проєкту закону (2116-1) народний депутат з фракції «Голос», член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Устінова.
Також вона вказала не те, що президентський проєкт закону фактично дозволить керівникові ДБР переводити до складу цієї структури людей з інших правоохоронних органів «і якщо зараз до цього є доступ громадськості, доступ ЗМІ і можна подивитися, яка людина подається на яку посаду, то зараз нам пропонується переведення без будь-яких конкурсів: захотіли – перевели з СБУ, захотіли – перевели з поліції».
Вона також зауважила, що відхиленим альтернативним проєктом закону передбачалося звільнити все керівництво ДБР, «тому що це вже буде не центральний орган виконавчої влади, а правоохоронний орган, і на їх місце за прозорим конкурсом із залученням міжнародників обрати нове керівництво».
В свою чергу народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зазначив, що очолюваний ним комітет, який є профільним в даному питанні, дійшов висновку що під час підготовки до другого читання потребують вирішення наступні питання питання: порядок комплектування складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора ДБР та Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань; питання переведення працівників та осіб рядового і начальницького складу ДБР і прийняття на службу до Державного бюро розслідувань; визначення підстави порядку звільнення директора ДБР.
Також він зазначив, що «цього року будуть так звані «справи майдану» і інші провадження передані з прокуратури до Державного бюро розслідування і тут також одне з ключових питань: яка доля буде слідчих, які 5 років розслідують дані провадження? Є позиція, що їх потрібно перевести разом зі справами до Державного бюро розслідувань».
Нагадаємо, як писав Mind, парламент на засіданні 17 жовтня 2019 року ухвалив в цілому закон про удосконалення адмінпослуг у будівництві, яким передбачено створення єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Також Рада ухвалила закон про надання захисту та винагороди викривачам корупції. Йдеться про надання захисту та грошової винагороди у розмірі 10% викривачам за надання інформації про корупціонера, який завдав шкоди державі більше ніж на 10 млн грн.