Кількість кіберзлочинів в Україні зросла вдвічі за останні п’ять років – Opendatabot

Наразі в судовому реєстрі є 1500 справ щодо кіберзлочинів

фото Shutterstock

За останні п’ять років в Україні кількість інформаційних злочинів зросла щонайменше у 2,5 рази. Про це повідомляє прес-служба Opendatabot.

«Стрибок» кількості всіх кіберзлочинів відбувся у 2017 році, значною мірою він пов'язаний з вірусом Petya. Відтоді, кількість інформаційних злочинів не зменшуєтся. В 2017 році було зафіксовано 1795 справ, в 2018 – 1023, за останні півроку – 1005. На даний момент в судовому реєстрі є 1500 справ.

«Кількість справ, порушених проти кіберзлочинців, зростає не лише через те, що почастішали самі злочини. Друга причина – побільшало фахівців, здатних ці злочини виявити», – додають у прес-службі.

Від вірусу Petya постраждали тисячі компаній. Але тоді заяви в кіберполіцію про дані, втрачені через цей вірус, часто залишалися без відповідей. Нині ситуація змінилася, однак залишається складною.

«Збільшення кількості таких злочинів в останні два роки значною мірою пов'язане з тим, що поступово штат співробітників кіберполіції все-таки розширюється і відповідно більше порушується кримінальних справ. Але, на жаль, левова частка таких справ або не доходить до суду, або розвалюється в суді через погане збирання доказів слідчими органами. У нашій країні зовсім небагато грамотних слідчих і експертів, які могли б кваліфіковано, з усіма необхідними доказами, довести до суду злочин цих категорій», – коментує адвокат Максим Лазарєв.

Інформаційні злочини (кіберзлочини) – це різні види злочинів, що здійснюються за допомогою комп'ютера та інтернету. Кіберзлочинці можуть полювати на персональні дані, банківські рахунки, паролі та іншу інформацію, яка існує в електронному вигляді. Потерпілими можуть стати як фізичні особи, так і бізнес та державний сектор.

Український Кримінальний кодекс передбачає 4 статті за інформаційні злочини. Ст. 361 передбачає притягнення до відповідальності за незаконне проникнення до комп’ютерів, систем чи мереж і втручання в їхню роботу (або її блокування). Ст. 361-1 передбачає санкції за написання та поширення вірусів, незалежно від того, робиться це безкорисливо чи за гроші. Ст. 361-2 покликана карати за зловживання правом доступу до інформації. Наприклад, співробітника компанії, який продав конкурентам базу даних клієнтів своєї компанії, доступ до якої мав через свої службові обов’язки. Ст. 362 передбачає покарання для тих, хто мав право доступу до комп’ютера чи мережі, але скористався ним для інших цілей. «Якщо ви перед звільненням знищите на своєму службовому комп’ютері важливу інформацію, то ваші дії підпадатимуть під цю статтю», – вточнюють у Opendatabot.

Про небезпечні припущення стосовно кібербезпеки та чому уява це важливо читайте в матеріалі Mind: «Кібербезпека: захист даних вимагає інвестицій в уяву «.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS