Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон про внесення змін до Бюджетного кодексу України (2144). За таке рішення проголосували 282 народних депутатів, проти – 61, утримались – 39, не голосував – 21 парламентар, передає кореспондент Mind.
Як зазначив доповідач з даного питання, член комітету ВР питань бюджету Юрій Кузбит, до законопроєкту надійшло 258 поправок, з яких було враховано 85.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, зміни, що ним вносяться до Бюджетного кодексу та інших законодавчих актів передбачають: визначення джерелом доходу державного бюджету плати за сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії, оператора газотранспортної системи у зв’язку з запровадженням з 1 серпня 2019 року ринку електроенергії; визначення джерелом доходу державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»; визначення джерелом доходу місцевих бюджетів плати за ліцензії на відповідну діяльність у зв’язку з запровадженням відповідно до Податкового кодексу ліцензування зернового дистиляту, біоетанолу та пального (додатковий ресурс в цілому до місцевих бюджетів становитиме 90,6 млн грн); визначення джерелами фінансування бюджету залишків бюджетних коштів власних надходжень бюджетних установ, інших надходжень спеціального фонду бюджету, які не використані у попередньому бюджетному періоді, з метою їх подальшого використання за цільовим призначенням.
Крім того, законом передбачається зміна процедури розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями для здійснення закупівлі товарів (ліків та підручників) та оперативного вирішення питань щодо перерозподілу між регіонами; врегулювання на законодавчому рівні: – розміщення державного замовлення у приватних закладах вищої освіти; – підвищення кваліфікації педагогічних працівників (їм надано право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти та в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб); – розміщення регіонального замовлення на підготовку кадрів у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державної, комунальної та приватної власності; запровадження нового механізму розрахунку додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я для обласних бюджетів; врегулювання бюджетних відносин у зв’язку з переходом до грошової форми надання пільг та житлових субсидій населенню та низка інших норм.
Варто зазначити, що у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради зазначається, що запропонована до другого читання редакція законопроєкту «містить положення, що суперечать Конституції та законам України».
А саме, «законопроєктом передбачено, що за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим із комітетом ВР з питань бюджету здійснюватимуться державні запозичення понад обсяги, визначені на поточний бюджетний період законом про державний бюджет України; визначатимуться основні умови правочинів з державним боргом; затверджуватимуться переліки об’єктів та обсяги бюджетних коштів для будівництва, реконструкції, ремонту автомобільних доріг. ... Відтак, наведене вище суперечить також статтям 85, 89 Конституції України, приписам закону «Про комітети Верховної Ради України», згідно з якими Верховна Рада України створює комітети виключно для здійснення законопроєктної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій», наголошують фахівці ГНЕУ ВР .
Також фахівці ГНЕУ ВР наголошують, що законопроєктом передбачено низку змін до Бюджетного кодексу України щодо утворення та функціонування Боргового агентства України, що відповідно до Конституції є «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою. Діяльність Боргового агентства України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через члена Кабінету Міністрів України, відповідального за формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики, або особи, яка виконує його обов’язки (далі – Міністр фінансів України)».
Також у своїх зауваженнях до закону ГНЕУ зазначає, що низкою його положень запроваджуються повноваження у сфері здійснення державних запозичень та управління державним боргом, які здійснює голова Боргового агентства за погодженням з Міністром фінансів України.
Так, згідно із змінами до частини першої статті 16 Кодексу «право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень належить державі в особі голови Боргового агентства України, або особи, яка виконує його обов’язки за дорученням Міністра фінансів України».
Крім того, проєктом запропоновано доповнити Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України пунктом 35, в якому встановити, що «Міністерство фінансів України здійснює повноваження і функції з управління державним боргом та гарантованим державою боргом до початку функціонування Боргового агентства України».
«Проте наведені положення законопроєкту не узгоджуються з конституційними нормами, … згідно з якими Кабінет Міністрів спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади», – зазначається в зауваженнях ГНЕУ.
У підсумку фахівці ГНЕУ зазначили, що «законопроєкт потребує доопрацювання, а його текст – відповідного уточнення з урахуванням висловлених зауважень».
Нагадаємо, як писав Mind, 18 жовтня 2019 року перед ухваленням проекту закону про Державний бюджет на 2020 рік у першому читанні, Верховна Рада ухвалила проєкт закону про внесення змін до Бюджетного кодексу (2144). За таке рішення проголосували 264 народних депутатів, проти – 27, утримались – 41, не голосували – 60 народних депутатів.
За словами заступника міністра фінансів Юрія Джигира, ухвалення данного закону фактично і дозволяє розглядати проєкт закону про державний бюджет України на 2020 рік.