На околиці Пекіна всередині мегаферми, схожої на фортецю, десятки рожево-чорних свиней їдять і дрімають, нітрохи не мерзнучи на прохолодному повітрі. В цих експериментально виведених свиней вживлено ген для регулювання спеки, який захищає їх від холодних північнокитайських зим, пише Bloomberg.
Ген, який дослідник Цзяньго Чжао вставив у ДНК свиней, є одним з десятків прикладів генної інженерії, що здійснюється в Китаї – для створення «суперсвиней». Багато років вчені шукали, як виростити смачних, сильни і швидко зростаючих свиней. Тепер, після руйнівного глобального спалаху африканської чуми свиней (АЧС), більш важливим завданням є збереження свиней живими.
Кампус, в якому утримуються 4000 генно-модифікованих свиней Чжао, обгороджений трьома рівнями контрольно-пропускних пунктів.
«Найгостріше питання для вчених сьогодні – як зробити свиню більш здоровою», – каже Чжао, який очолює групу з 20 дослідників в державному Інституті зоології в Пекіні.
Однак амбіції Китаю виходять далеко за рамки сільськогосподарських тварин. У десятках лабораторій по всій країні вчені залучають дослідників з США і Європи до розробки генно модифікованих ліній харчових культур, і навіть проводять експерименти над геном людини.
Ця «гонка озброєнь» в сфері біотехнологій відбувається на тлі руйнівної торгової війни із США, швидко старіючого населення і скорочення ресурсів, яких не вистачає, щоб прогодувати 1,4 млрд китайців.
Китай нині – друга країна в світі (після США) за рівнем інвестицій в дослідження і розробки – $445 млрд в 2017 році. Китайські компанії також активізували придбання іноземних біотехнологічних і фармацевтичних компаній, причому з початку 2014 року обсяг угод склав $25,4 млрд, згідно з даними Bloomberg.
Але команди в США і Європі в даний час мають критично важливу перевагу над китайцями – захист від основних хвороб, які вбивають свиней.
Китай намагається роздобути ці технології, відправляючи за кордон перспективних учених, таких як Чжао, вчитися у найкращих в світі лабораторіях, а потім повертатися додому з новими знаннями промислового масштабу.
«Вони (китайці – ред.) витрачають так багато грошей і ресурсів на науку, що ми навіть не можемо наблизитися до того, щоб конкурувати з такими сумами, тому нам потрібно бути обачними в тому, що ми робимо».
У Китаї вже є морозостійкі свині. Тепер почалися перегони в часі, хто створить перших свиней, несприйнятливими до АЧС.
«Той, хто зможе першим отримати вигоду з цієї технології, буде мати явну економічну перевагу, оскільки ця технологія, ймовірно, дозволить значно підвищити продуктивність», – сказав Казмірчак, молекулярний біолог Gryphon.