Депутати проголосували за пропозицію про прийняття за основу Проєкту Закону про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями.
У пояснювальній записці законопроєкту зазначається, що з 2011 року не було реалізовано жодного значного інвестиційного проєкту в індустріях з високою доданою вартістю (машинобудування, хімічна промисловість, електроніка тощо).
До того ж зазначається, що в Україні у 2017 році надходження прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) склали $2,5 млрд, у 2018 році – $2,9 млрд та $2,5 млрд – у 2019 році. Натомість лише у 2018 році до Польщі надійшло $11,5 млрд, до Чехії – $9,4 млрд, до Угорщини – $6,3 млрд.
«Відтак, інвестори віддають перевагу «знайомим» ринкам Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Литви, Болгарії, Румунії та інших країн регіону, що мають більш передбачуване бізнес-середовище та привабливіші умови для інвесторів. У порівнянні з цими країнами Україна має суттєво гіршу конкурентну позицію», – йдеться в пояснювальній записці.
Нагадаємо, закон передбачає запровадити інститут персональної «інвестняні», що спрямований на розширення кола інвесторів, які можуть зацікавитися Україною як країною для капіталовкладень.
Ідея «інвестиційної няні» полягає в підписанні інвесторами договору з урядом України про конкретні умови, у разі порушення яких Кабінет Міністрів буде відповідати в міжнародних судах.
У закон про «інвестиційних нянь» внесли деякі зміни через світову кризу у зв'язку з пандемією. Зокрема, необхідний обсяг інвестицій знизили зі 100 до 30 млн доларів.
Як зазначалося раніше, очільник Національного банку України (НБУ) запевнив, що за 5 років Україна може стати регіональним інвестиційним центром.