Україна підписала меморандум з ЄС про отримання макрофінансової допомоги 1,2 млрд євро

Україна підписала меморандум з Європейським Союзом про взаєморозуміння та кредитну угоду між Україною, Національним банком України та ЄС про отримання країною макрофінансової допомоги на суму 1,2 млрд євро. Про це повідомляється на Урядовому порталі. 

«Сьогоднішнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди, в рамках яких Україна отримає 1,2 млрд євро, додає нам впевненості в економічній стабільності країни та продовженні реформ, які забезпечать добробут наших громадян. Нова програма макрофінансової допомоги є доволі амбітною, однак реалістичною, а її вдале впровадження буде спільною перемогою як для України, так і для ЄС», – повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

З українського боку документи підписали міністр фінансів Сергій Марченко і голова Національного банку Кирило Шевченко. Від імені ЄС – виконавчий Віцепрезидент Європейської Комісії за напрямом «Економіка, що працює для людей» Валдіс Домбровскіс. 

Програма триватиме 12 місяців і передбачатиме виплату 2-х траншів по 600 млн євро кожен. 

Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, меморандум про п'яту програму макрофінансової допомоги передбачає 12-місячний термін, сама позика видається на 15 років (до 2035 року), а відсоток за користування коштами становить 0,125% річних.

За словами прем'єра, макрофінансову допомогу витрачатимуть на два напрями: підтримку макрофінансової стабільності в Україні, а також на продовження структурних реформ.

Перший транш в 600 млн євро буде отримано Україною відразу ж після ратифікації меморандуму парламентом.

Умови, які повинна виконати Україна, щоб отримати другий транш, передбачають:

• підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;
• впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;
• посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;
• посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;
• розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;
• ухвалення у першому читанні проєкту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;
• запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);
• покращення функціонування ринку газу.