Національний банк України (НБУ) кілька тижнів не проводить інтервенції з купівлі валюти на міжбанку, а навпаки намагається задовольнити її попит на внутрішньому ринку. Своєю чергою, високий попит пояснюється діловою активністю імпортерів. Продаж валюти став однією з причин скорочення валютних резервів України вперше за чотири місяці. Однак очільник НБУ Кирило Шевченко переконаний, що невдовзі курс стабілізується, оскільки в аграріїв почалася активна фаза експорту. Mind публікує головні тези, озвучені Кирилом Шевченка в інтерв'ю виданню ZN.UA
Підлаштовувати нашу курсову політику до бюджетних показників не плануємо
«Щодо курсу, то це політика гнучкого курсоутворення. І єдиний чинник, від якого залежить курс в Україні, – це баланс попиту і пропозиції. НБУ з початку вересня витратив з резервів більш як $200 мільйонів для згладжування курсових коливань на валютному ринку. Є декілька причин, чому попит збільшився. Зокрема, ми бачили пожвавлення з боку імпортерів. Плюс ще одна об’єктивна причина – Мінфін здійснював погашення облігацій нерезидентів. Тому ми не маємо жодних «курсових» цілей, курс повністю залежить від ситуації на ринку у певний проміжок часу.
Ми очікуємо збільшення валютних надходжень від експортерів у найближчі місяці. У аграріїв зараз почалася активна фаза експорту врожаїв. Тобто пропозиція валюти ймовірно зросте. Але незалежно від того, куди рухатиметься курс, ми не будемо ламати ринковий тренд і продовжимо згладжувати лише надмірні курсові коливання, якщо це буде потрібно. Підлаштовувати нашу курсову політику до бюджетних показників не плануємо. Важливіше, щоб сам бюджет був збалансованим і реалістичним».
Інфляційні прогнози НБУ та уряду не мають збігатися
«Проєкт бюджету Мінфін розробляє на базі показників Мінекономрозвитку. І у нас із ними дійсно різні інфляційні прогнози, але цього року вони насправді значно зблизилися. Бо попередній бюджет враховував інфляцію у 11%, хоча реальна становила 2,5%. На наступний рік вони заклали інфляцію у 7,3%. Зрозуміло, що наш індикатив усе ще інший – це 5 (+/–1)%. Але, на мій погляд, інфляційні прогнози НБУ та уряду і не мають збігатися».
Дві стратегії монетарної політики НБУ
«У випадку, якщо коронакриза матиме суттєвий вплив на економіку і ми будемо бачити, що темпи економічного зростання відчутно знижуються, НБУ може прийняти рішення про подальше зниження облікової ставки, щоб дати економіці додаткові стимули для подолання важких часів.
Якщо ж ми побачимо, що економіка почала працювати, суттєво відновився споживчий попит, і у бізнесу є певні інфляційні очікування, НБУ лишає за собою право рухатися в іншому напрямі та підвищувати облікову ставку. Зараз ми спостерігаємо за ситуацією і ті чи інші інструменти нашої монетарної політики застосовуватимемо залежно від того, як розвиватиметься економіка»