27 жовтня в Києві відбулась дискусійна панель «Економіка інновацій: драйвери розвитку» в рамках спецпроєкту #інсайтиКМЕФ, організованого Київським економічним форумом. Учасники події, серед яких були як представники влади, так і успішні приватні підприємці, обговорювали можливості переходу України до інноваційних моделей розвитку, а також способи залучення інвестицій в національну економіку. Модератором дискусії виступив Віктор Галасюк, президент Української асоціації Римського клубу.
Дмитро Наталуха, голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, під час свого виступу поділився думкою про законодавчі ініціативи, що покликані збільшити інвестиційну привабливість українського ринку для потенційних гравців. Наталуха закликав бізнес-спільноту активніше підтримати законопроєкт №3739 («Про локалізацію»), який, незважаючи на всю свою позитивну спрямованість, після ухвалення Верховною Радою в першому читанні опинився під шквальною критикою цілого ряду внутрішніх і зовнішніх гравців. Проте, Наталуха розраховує, що зазначений проєкт закону разом із законопроєктом №3724 («Про індустріальні парки») будуть ухвалено до закінчення поточного року. Саме вони складуть основу для нової державної політики щодо інноваційного розвитку національної економіки.
Окремо Дмитро Наталуха наголосив на необхідності запуску національного експортно-кредитного агентства для підтримки і просування українських підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки, і заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, що стане додатковим стимулом для реінвестування в підприємства і виробництва всередині країни.
Про успіхи в процесі залучення інвестицій для модернізації транспортної інфраструктури розповіла в своєму виступі Ірина Новікова, заступниця міністра економіки України. Спікерка підкреслила перспективність механізму державно-приватного партнерства для оновлення потужностей морських портів в Україні та залучення прямих іноземних інвестицій в галузь, відзначивши зокрема позитивний досвід подібних проєктів для модернізації портів в Миколаєві («Ольвія») і Херсоні (ХМТП).
Окрім цього, Новікова заявила про необхідність надання надійних правових гарантій потенційним інвесторам з боку держави, а також поділилася планами Міністерства щодо подальшого просування концесійних механізмів в залізничній інфраструктурі, де найближчим часом планується запуск подібного проєкту по модернізації 7 залізничних станцій.
Костянтин Єфименко, президент компанії Biopharma, виділив ряд законодавчих і управлінських проблем, що протягом тривалого часу існують в Україні і перешкоджають створенню нових успішних виробництв. Керуючись своїм особистим досвідом роботи в країнах СНД, Єфименко зазначає, що незважаючи на неодноразові заяви чиновників і уряду, в Україні досі залишаються невирішеними питання пов'язані із захистом прав інвесторів, виділення землі і підключення до інфраструктури для промислових проєктів, амністією капіталів, зниження вартості кредитних ресурсів, заміною податку на прибуток податком на виведений капітал, прозорою приватизацією і поліпшенням якості державного управління.
На думку Єфименка, держава очевидно запізнилася зі стартом великої кампанії з приватизації підприємств, істотно зменшивши можливості для подальшого їхнього розвитку і зростання. Проте, експерт переконаний, що можливість отримати істотну вигоду з даної ініціативи ще збергіається як для підприємств, так і для держави в цілому.
Олексій Тимофєєв, засновник інвестиційної компанії Trident Acquisitions Corp., вказав на відсутність цілісної державної стратегії, спрямованої на розвиток і зростання інноваційної складової національної економіки. Розглядаючи перспективи України в рамках концепції Індустрія 4.0, Тимофєєв зазначає, що популярна серед багатьох політиків і експертів теза про дешеву робочу силу як чинник залучення іноземного капіталу не витримує критики, оскільки спрямована на створення неприбуткових виробництв, а також консервацію бідності.
В якості повноцінної альтернативи Тимофєєв розглядає ретельну роботу держави над розвитком людського капіталу. Експерт також наголосив на необхідності створення сучасних вітчизняних підприємств в машинобудуванні, обсяг світового ринку якого становить понад $2 трлн. В якості наочного приклада розвитку сектора машинобудування підприємець наводить Туреччину, яка завдяки грамотному державному плануванню зуміла збільшити виробництво продукції за 20 років у 20 разів, досягнувши позначки в $20 млрд, перетворившись у одного з провідних світових гравців в цій галузі.
Повна версія дискусії доступна за посиланням.