Адміністрація президента Джо Байдена буде і надалі вводити санкції проти компаній і фізичних осіб, що займаються діяльністю, яка підпадає під обмеження у зв'язку з будівництвом газопроводу «Північний потік – 2». Про це заявив офіційний представник Держдепу США Нед Прайс під час брифінгу у Вашингтоні, передає DW.
Один з присутніх в залі журналістів зазначив, що після того, як США прийняли рішення відмовитися від введення санкцій проти компанії Nord Stream 2 і її генерального директора Маттіаса Варніга, на його погляд, в уряду Німеччини склалося уявлення про те, що будівництво газопроводу тепер вдасться завершити без подальших обмежень.
«Наша позиція не змінилася, це факт. Ця позиція полягає в тому, що ми проти цього газопроводу, тому що, в наших очах, він є геополітичним проєктом Росії, який несе загрозу європейській енергетичній безпеці і підриває безпеку деяких наших тісних партнерів, включаючи Україну та інші країни на сході Європи», – прокоментував слова журналіста Прайс.
За словами представника Держдепу, метою санкцій Вашингтона є не допустити, щоб Росія могла використовувати енергетику як засіб тиску на Україну або якусь іншу країну в цьому регіоні.
«Ми продовжимо вживати необхідних дій проти фізосіб і компаній, що займаються діяльністю, що підпадає під санкції, і демонструвати наше неприйняття цього газопроводу», – наголосив Прайс.
При цьому він вказав, що дружні відносини з Німеччиною дуже важливі для США і що Вашингтон ними дуже дорожить. Рішення не вводити санкції проти компанії Nord Stream 2 і Маттіаса Варніга було пов'язано саме з тим, що, з одного боку, газопровід вже був готовий більш ніж на 90%, а з іншого боку – небажанням зробити відносини з Німеччиною «менш стабільними», вказав представник Держдепу.
Днями держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що виняток з американських санкцій для компанії-оператора «Північного потоку – 2» Nord Stream 2 AG може бути скасовано, це означає, що компанія може таки потрапити під американські санкції.
Як повідомлялось, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна може подати позов у Стокгольмський арбітраж, якщо Росія відмовиться від своїх зобов'язань згідно з транзитним контрактом. Угода, відповідно до якої «Газпром» повинен постачати газ в Європу, діє до 2024 року.