Загроза російського вторгнення в Україну залишається високою, попри шквал дипломатичних зусиль, спрямованих на вирішення конфлікту. Якщо мир не переможе, велику ціну в цій війні заплатять не лише українці, пише Washington Post.
У найгіршому випадку через російське вторгнення в Україну – одного з найбільших у світі експортерів зерна – може різко зрости по всьому світу ціна на сільськогосподарську продукцію, що призведе до зростання вже й так високих цін на продовольство і підвищить ризик соціальних заворушень далеко за межами Східної Європи.
Однією з основних економічних проблем є глобальна дія санкцій щодо Росії – великого експортера с/г товарів, металів та палива, особливо в Західну Європу та Китай. Якщо криза загостриться настільки, що будуть введені санкції, це може призвести до різкого стрибка цін, включаючи природний газ і метали, такі як нікель, мідь і платина, що використовуються в виробництві всього, від автомобілів до космічних кораблів.
Не менш важливо, що російське вторгнення також вплине на потік товарів з України, четвертого за величиною постачальника пшениці та кукурудзи у світі. Серйозний збій українського експорту може призвести до глобального стрибка інфляції.
За даними продовольчого агентства ООН, минулого року світові ціни на продовольство зросли на 28% до найвищого рівня за десятиліття. Політична напруга вже призвела до того, що ф'ючерси на кукурудзу досягли найвищого рівня з червня, а ф'ючерси на пшеницю досягли двомісячного максимуму.
За останні 20 років щедрі врожаї в Україні підвищили роль країни як світової житниці. Деякі з її найбільших клієнтів – економічно нестабільні держави Близького Сходу та Африки, включаючи Ємен, Ліван та Лівію, де нестача зерна чи стрибки цін можуть не лише збільшити злидні, а й спричинити непередбачувані соціальні наслідки.
Якщо Росія таки піде на такий крок, і експорт буде серйозно підірвано, це означатиме великі проблеми для всіх великих імпортерів продовольства, особливо в Північній Африці, Ірані, Судані, Афганістані та Єгипті. «За такого сценарію зростає ризик соціальних заворушень у всіх цих країнах», – зазначив експерт.
Алекс Сміт, сільськогосподарський аналітик, зазначає, що загрози українському експорту пшениці становлять найбільший ризик для глобального продовольства. Сміт зазначив, що у 2020 році половина всієї пшениці, що споживається в Лівані, надійшла з України. Ємен та Лівія відповідно імпортують 22% та 43% всього споживаного ними зерна з України. У 2020 році Україна також забезпечила понад 20% пшениці у Малайзії, Індонезії та Бангладеш.
Для Єгипту, великого покупця української пшениці – країни, де зростання цін на продовольство спровокувало масові вуличні заворушення у 1977 році, – проблеми з поставками та стрибки цін виникнуть саме в момент серйозної нестачі хліба.
Побоювання з приводу подібних збоїв також були високими під час агресії Росії проти України майже десять років тому, яка призвела до анексії Криму та окупації сепаратистами Донбасу. Тоді ринки швидко відновилися.
Проте повномасштабне вторгнення може мати інший характер і більше вплинути на українське сільськогосподарське виробництво. Сміт зазначає, що більша частина української пшениці вирощується в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях. Це ставить їх на ранній шлях російського маршу на захід. Сміт написав, що якщо напад на Україну перетвориться на «російське захоплення землі», то виробництво пшениці може різко впасти через втечу фермерів та руйнування інфраструктури.
За даними Міністерства сільського господарства США, у 2020 році Україна експортувала до Китаю понад 8 млн тонн кукурудзи, що становить чверть всього річного експорту кукурудзи України.
Пітер Мейєр, керівник відділу аналізу зерна у S&P Global Platts, сказав, що китайці таємно придивляються до американської кукурудзи на випадок, якщо українці не зможуть виконати цього року поставки за домоленостями.
Як повідомлялося, США готують секретний список наближених до Путіна олігархів, проти яких введуть санкції.