Леонід Кучма, другий президент України, дав ВВС перше інтерв'ю Кучми за час війни. Весь цей час екс-президент перебував в Україні. Він раніше очолював українську делегацію на переговорах щодо Донбасу в Мінську, і «як ніхто інший знає про настрої та амбіції російської влади у війні», зазначає видання.
Кучма проводить аналогії між вторгненням росіян та фашистів, і каже, що ще з 2003 року, з часів конфлікту навколо українського острова Тузла, не мав ілюзій щодо путінської росії. Водночас Кучма впевнений, що розпочавши повномасштабну війну, путін дуже сильно прорахувався.
Головні тези з інтерв'ю Кучми.
Про спроби росіян увірватися на острів Тузла
Щодо агресивної природи путінської росії у мене ілюзій теж не було ще з 2003 року, коли під час першої спроби московського посягання на український Крим я наказав стріляти на ураження, якщо росіяни спробують увірватися на наш острів Тузла. І я розумів реальний рівень російської загрози, адже був непогано поінформований із різних джерел. Але, незважаючи ні на що, (нинішня) російська навала стала для мене потрясінням. Напевно, я до останнього підсвідомо сподівався, що той, хто віддав цей нелюдський наказ, мав щось людське.
ЗСУ знищили легенду про непереможність російської армії
Українська армія з перших хвилин російського вторгнення справді поводиться як військо героїв. Наші воїни знищили не лише еліту російської армії, а й легенду про її непереможність, показавши всьому світу, що це була навіть не легенда, а так, російська народна казка.
“Південмаш” міг би виробляти таку ж сучасну зброю, яку ми сьогодні просимо в Заходу
На жаль, довгі роки перед війною Україна практично не розвивала свою оборонну промисловість, сказав Кучма, який колись сам очолював флагман ракетно-космічної галузі виробниче об'єднання „Південмаш“ та конструкторське бюро „Південне“. Перебуваючи в стані нехай латентно-гібридної, але реальної війни Україна кричуще потребувала новітньої потужної зброї! Але держзамовлення не було. А тим часом новітні розробки дніпровців включали такі позиції, які ми сьогодні маємо „вибивати“ у наших західних партнерів – наприклад ракетні комплекси дальністю в сотні кілометрів. І справа навіть не в тому, що сьогодні ми просимо про те, що могли б виробляти самі – а в тому, що наявність у нас зброї, здатної вражати російську територію на стратегічну глибину, могла б стримати агресію путінської росії.
путін вірив у свою безкарність, коли вліз в Україну
Сполучені Штати та Євросоюз мають потужні важелі впливу на путіна. І їх слід було задіяти ще до початку вторгнення. Треба було (…) запроваджувати санкції превентивно, як про це не раз просило українське керівництво. Я вважаю, що путін вліз до нас, бо не вірив, що його хтось за це покарає. Не вірив у згуртованість Заходу навколо підтримки України, не вірив у західні санкції, які здатні вкрай негативно впливати на росію. Очевидно, що це стало для нього неприємним та болючим сюрпризом, з яким він не знає, як упоратися.
путін розуміє, що зробив помилку, напавши на Україну
Мені здається, що насправді, якщо говорити про емоційну складову, путін сьогодні хотів би, щоб усе, як у казці, відкрутилося, відігралося назад. Щоб 24 лютого начебто не було. (…) Путін та його найближче оточення зараз хочуть, перш за все, збереження своєї влади, гарантії того, що російська держава фактично залишиться їхньою власністю.
Для цього потрібно, щоб не похитнулася основа режиму. Щоб російський обиватель з манією величі одержав свою порцію наркотику (…). Що влада продаватиме йому як перемогу? Що може. Руйнування нашої інфраструктури та нашого промислового потенціалу, яку видаватиме за “демілітаризацію”. Судилище над азовцями, яке оголосить міфічною “денацифікацією”. Повну окупацію “лднр”, сухопутний коридор у Крим, дніпровську воду… Якщо ж підсумувати однією пропозицією, путін хотів знищення української держави, а отримає він наше друге народження. (…)
Україна все повинна вирішити на полі бою
І з приводу розмов із путіним. Нещодавно міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сформулював нашу позицію чітко: за стіл переговорів ми сядемо лише після поразки росії на полі бою.
Не треба розраховувати на те, що ось-ось помре Путін. Що санкції ось-ось економічно вб'ють росію. Що російський обиватель раптом прозріє і вийде на антивоєнний протест. Нічого не буде. Україна має битися та вирішити все на полі бою.