Агрохолдинг «Кернел» має намір інвестувати протягом 2024 року понад $100 млн у будівництво олійнопереробного заводу в Старокостянтинові (Хмельницька обл.), купівлю сільгосптехніки, розвиток автотранспорту та проєкти на Дунаї.
Про це повідомив CEO компанії Євген Осипов.
«Кернел» бачить для себе нові бізнес-моделі в майбутньому попри ті ризики, які є. Нині ми вийшли річкою в такий плановий темп роботи, який дає нам змогу розробляти проєкти на перспективу», – сказав він на засіданні зернового клубу Української зернової асоціації (УЗА).
На думку Осипова, Спільному координаційному центру Чорноморської зернової ініціативи слід забезпечити мінімальні гарантії темпів постачань, а для цього збільшити кількість інспекцій за добу до 12–15. Окрім того, робота «зернового коридору» має стати прозорою: на сайті ООН необхідно розмістити статистику проходження суден, а також інформацію про планування інспекцій, тоді світ на власні очі побачить, коли українська сторона подає на інспекцію 12–50 суден, а до розгляду потрапляють тільки одне або два.
Він також наголосив на важливості альтернативних шляхів, через які щомісяця експортують приблизно 3 млн тонн українських агротоварів. Однак середня вартість додаткових витрат на логістику становить майже $40/тонна, відповідно український аграрій платить щомісяця $120 млн за використання цих альтернативних каналів, підрахував СЕО «Кернел».
Інвестиції в розвиток судноплавства Дунаєм керівник агрохолдингу вважає обов'язковими, оскільки вони є гарантією забезпечення спотових постачань.
«Можливо, у якийсь момент Україна возитиме сільгосптовари морем, оскільки річка з точки зору економіки буде не настільки ефективною, але вона геджує нашу позицію з погляду наших здібностей бути присутніми на світовому ринку», – пояснив він.
За інформацією Осипова, «Кернел» розглядав можливість транспортування своєї продукції морськими шляхами в разі виходу рф із Чорноморської зернової ініціативи.
«Ми дамо відповідь, коли відповідні структури, задіяні в процесі, будуть готові до такого розвитку ситуації. Оскільки альтернативи морському шляху немає, то ми, звісно, готові брати в ньому участь. Як і в яких форматах – це залежатиме від інфраструктури і від наших військових. Коли буде розроблено алгоритм, який дасть можливість заходити в порти, ми будемо підходити до цього й намагатися це зробити», – резюмував він.
За його словами, варіант створення державою страхового фонду також є одним із рішень проблеми.