Національна ресторанна асоціація України звернулася до Ради оборони міста Києва з проханням розглянути питання щодо продовження часу роботи закладів громадського харчування на одну годину.
Зараз ресторани закриваються о 22:00, хоча комендантська година в столиці починається від опівночі і триває до п’ятої ранку. Чи є економічний сенс у такій пролонгації і яким може бути вердикт влади – розбирався Mind.
Як оформлено звернення рестораторів? У форматі петиції. Вона розміщена на сайті Київської міської ради.
Підприємці зазначають, що продовження роботи закладів до 23:00 сприятиме покращенню економічної ситуації у місті, створенню додаткових робочих місць, збільшенню надходжень від податків, зборів та платежів до бюджетів усіх рівнів.
Петиція вже зібрала третину із необхідних 6000 голосів.
Як давно змінився режим роботи закладів у столиці? Наприкінці березня 2023 року в Києві було зменшено комендантську годину – до опівночі. Це автоматично змістило допустимий час роботи бізнесу до 23:00. Влада, власне, й аргументувала скорочення комендантськогої «метою покращення логістичного забезпечення у столиці України, сприяння сталому розвитку промисловості, підприємництва та економіки загалом».
Так було аж до початку червня, коли правоохоронці почали трактувати комендантський режим для ресторанів по-своєму.
Здивованим рестораторам, які вже понад місяць працювали до 23:00 без будь-яких нарікань, повідомили, що хоча режим роботи закладів справді прив'язується до комендантської години, але регулюється окремим рішенням. І до нього зміни не було внесено. Оскільки такий дуалізм створює широкі можливості для корупції, то в учасників ринку виникли обґрунтовані припущення, що така «забудькуватість» була свідомою.
Якою була реакція на петицію? «Ми розуміємо, що бізнес має працювати, економіка має отримувати податки, а люди – мати роботу», – прокоментував звернення мер Віталій Кличко. У той же час, рішення про режим роботи ресторанного бізнесу залежить від Ради оборони столиці.
Як ситуація розвиватиметься далі? Найближчим часом відбудеться зустріч із підприємцями, де обговорять інтереси бізнесу та дотримання правил безпеки в умовах воєнного стану. Остаточне рішення ухвалить Рада оборони столиці, яка і вводила окреме обмеження для закладів громадського харчування восени 2022 року.
Який стан ресторанної галузі у столиці? У довоєнний період в столиці працювало майже 3300 закладів ресторанного господарства, які забезпечували близько 1,5% економічного потенціалу міста, майже 1,7 млрд грн бюджетних надходжень та понад 48 тис. працівників роботою.
Як написала Ольга Насонова, директор аналітичного центру «Ресторани України», в Києві за рік відкрилося близько 350 закладів, із них 150 лише торік.
Переважна більшість київських відкриттів – кав'ярні, пекарні, шаурмічні – щось у МАФах, щось у стаціонарних приміщеннях.
Великих ресторанів відкривалося дуже мало, що зрозуміло – тягти велику ресторанну машину зараз важко. «Але цього року вже все змінюватиметься, тому що дрібний бізнес відкривається не від хорошого життя», – вважає експерт.
Практично не відкривалися паби, тоді як бари трохи активізувалися, проте для їх роботи критична можливість працювати після 22:00.
Преміальні заклади перебувають у найважчому становищі, оскільки їх цільова аудиторія здебільшого залишила Україну.
Також спостерігається неоднорідність концентрації відвідувачів – у той час як в елітних ЖК залишилося до 50% мешканців, у старих житлових районах людей побільшало, бо тут оселилися і переселенці. Традиційно найбільш «ресторанні» місця столиці – Поділ та район вулиці Ярославів Вал.
У розрізі кухонь друге народження переживають італійська та грузинська, а також суші-бари, які після від'їзду азіатських кухарів залишилися фактично єдиною доступною екзотикою.
У І першому кварталі 2023 року від рестораторів надійшло понад 421 млн грн бюджетних надходжень.