Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».
Документ, попри наявність у назві жахливого для обивателя терміну «генетично модифіковані організми», або ГМО, є скоріше технічним – він приводить галузеве законодавство до європейських стандартів. Ця організаційна реформа – одна з основних складових євроінтеграційних процесів в Україні, оскільки у ЄС законодавство у галузі ГМО є суворим та безкомпромісним.
Що змінює закон? Документ передбачає регулювання в галузі ГМО, зокрема в аспекті державного контролю над обігом ГМО. Похідний результат від посилення контролю – детінізація ринку.
Яким є статус-кво? У відповідності до чинного законодавства, в Україні дозволено вирощувати зареєстровані лінії ГМО. Проте наразі жодної такої лінії офіційно не зареєстровано. Відповідно, вирощування ГМ-продукції є фактично незаконним.
За оцінками Української зернової асоціації, попри сказане вище у країні вирощується нелегально близько 5% ГМО кукурудзи, 30% ГМО сої та 35-40% ГМО рапсу. Навіть вказівка «Без ГМО» на пакуванні не гарантує, що продукт не містить модифіковані інгредієнти – адже контроля у цій галузі де-факто не існує.
Що передбачає новий закон? Основні новації:
Як це вплине на практику? Євросоюз не допускає півмір у питанні ГМО та продукції, що їх містить, в той час як в Україні можуть існувати – і існують – невраховані виробництва.
Тому в результаті впровадження нового законодавства, наприклад, кукурудза (головна в об’ємах експортна культура України), скоріш за все, не матиме дозволених до вирощування у країні ГМ-аналогів.
Стосовно буряку, сої та рапсу, які також бувають – неформально – генетично модифікованими, буде впроваджений перехідний період тривалістю 5-8 років, до цілковитої заборони на їхнє вирощування.
Коли вступ України до ЄС буде офіційно погоджений, всі реєстрації сортів ГМО, що відсутні у європейських базах, будуть скасовані.
Де найбільш розповсюджені ГМО? У США, Бразилії, Аргентині, Індії та Канаді. Найліберальнішими у цьому питання виявились Сполучені Штати, де офіційно дозволена наявність до 10% ГМ-продукції у продуктах харчування.
Майже повністю заборонено вирощування та експорт ГМО в Туреччині, Алжирі, Мадагаскарі, Киргизстане, Бутані, Саудівській Аравії, Еквадорі, Перу, Белізі та Венесуелі.
У всіх країнах Євросоюзу, крім Іспанії та Португалії, заборонено вирощування ГМ-рослин. Імпорт ГМО дозволений для виробництва біопалива та використання в якості корму для тварин (але також – із серйозними обмеженнями та застереженнями).