Україна з 19 вересня відновила ліцензування експорту чотирьох сільськогосподарських культур, постачання яких викликає занепокоєння сусідніх країн. Йдеться про кукурудзу, пшеницю, соняшник та рапс. Востаннє такі обмеження діяли протягом першого півріччя повномасштабної війни (з 6 березня по 1 липня 2022 року) та були засобом контролю за вивозом продовольства.
Зараз ліцензування впроваджується задля замирення п’яти європейських сусідів України – в першу чергу, Польщі. Однак досі не схоже, щоб воно справило враження.
Mind розбирався, що змінять нові правила експорту для української торгівлі.
Коли було ухвалене рішення про ліцензування експорту? Нову процедуру експорту чотирьох видів продукції до п’яти держав-членів ЄС Кабінет міністрів погодив 19 вересня.
Ці заходи контролю надходження українського збіжжя до країн-сусідів були умовою припинення ембарго на постачання, яке Єврокомісія скасувала 15 вересня. Україна у відповідь зобов’язалась запропонувати план ліцензування протягом 72 годин.
Чи є ліцензування обов’язковим для всього аграрного експорту України? Ні.
Додаткові умови розповсюджуються виключно на постачання до п’яти країн – Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії. Насправді, все просто: компанії, які хочуть возити туди збіжжя, мають отримати ліцензію.
Хто видає ці ліцензії? Міністерство економіки, за погодженням із Міністерством аграрної політики.
Передбачається, що українська сторона погоджує із країнами імпортерами перелік та об’єм аграрної продукції з чотирьох культур. Лише після того, як покупці вирішують, чи готові приймати ці культури, коли та в яких об’ємах, українській компанії видається ліцензія.
Тобто, дозвіл потрібен державам для отримання статистичних даних та контролю за об’ємами експорту продукції.
Чи будуть ефективними нові заходи? Так, схема може виявитись дієвою, якщо не брати до уваги специфічну практику видачі в Україні будь-яких дозволів – йдеться про підвищені корупційні ризики.
Виходячи з попереднього досвіду, ліцензії можуть видаватись майже автоматично, згідно з заявками в електронному вигляді.
Як пропозиція була сприйнята європейськими партнерами? Судячи з риторики Польщі, яка вже почала погрожувати скасуванням з 2024 року допомоги українським біженцям до країни – запропоновані Україною міри не задовільнили отримувачів.
З іншого боку, зерновий конфлікт вже давно перестав бути саме «зерновим», перейшовши у політичну площину. Після виборів у Польщі за місяць градус дискусії, скоріш за все, понизиться. Поки ж українському бізнесу варто підлаштуватися чи перечекати адміністративну турбулентність.