Чехія не висилатиме громадян України призовного віку у світлі планів Києва змінити закон про мобілізацію та поповнити лави армії для війни з росією, заявив міністр закордонних справ республіки Ян Липавський в інтерв'ю ČT24.
“Таких механізмів немає. Але навіть якби вони й були, їх застосування не відповідало б нормам міжнародного права і тим зобов'язанням, які взяла на себе Чеська Республіка на світовій арені”, – сказав він.
Нині в Чехії перебувають близько 200 тисяч українських чоловіків із різними типами віз. Щоб продовжити термін дії в'їзних документів, потрібен чинний паспорт. Нове посвідчення особи оформляється шляхом подання заяви до відділення міграційної служби у Празі. Однак там можуть вимагати дійсний військовий квиток. Таким чином, процедура дозволить виявити чоловіків, які ховаються від мобілізації за кордоном.
Ще у вересні міністр юстиції Чехії Владімір Ржепка заявив, що влада не буде видворювати в Україну чоловіків, які втекли від війни. Він пояснив це рішення Європейською конвенцією, яка виключає екстрадицію за ухилення від служби в армії, дезертирство чи непокору наказу командування.
При цьому Ржепка зазначив, що українські суди можуть надати запит на видачу конкретної людини. Наприклад, екстрадицію можуть дозволити, якщо буде встановлено, що громадянин підробив документи для звільнення від служби або придбав за хабар так званий «білий білет» про непридатність за станом здоров'я.
Раніше про відмову видавати Києву ухилянтів заявили Німеччина, Австрія, Польща та Угорщина. «Ми не змушуватимемо людей проходити військову службу проти їхньої волі», – наголосив голова мін'юсту ФРН Марк Бушман. Однак із країни можуть вигнати тих, хто уникнув призову через хабар.
В Австрії висловилися категорично: “Ми ніколи не зробимо цього. Це була б спроба втручання у нашу систему надання притулку та наш суверенітет. Ніхто не може навіть подумати, що Австрія піде на це”, – заявили в МВС.
У Польщі назвали подібне висилання протизаконним, але заявили про готовність «задіяти механізми» для самостійного повернення українців на батьківщину. «Тобто потрібно дбати про те, щоб при отриманні дозволів на роботу, продовженні терміну перебування на партнерських умовах відбувалася перевірка, чи можуть люди бути мобілізованими в Україні», – сказав голова парламентського комітету із закордонних справ Павел Коваль.
Віце-прем'єр Угорщини Жолт Шем'єн запевнив, що ухилянти з України можуть почуватися у безпеці. «Ми не перевіряємо біженців на те, чи придатні вони до служби в армії. Угорщина не видасть їх Україні. Кожен біженець є вільною людиною в Угорщині, яка може сама вирішувати, чи залишитися їй тут, поїхати на Захід або повернутися назад», – сказав він.
Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс казав, що Україна не може призвати в армію своїх громадян, які опинилися в балтійській республіці після початку війни, оскільки для цього потрібна угода між державами, проте висловив готовність її укласти. Водночас, прем'єр Естонії Кая Каллас обіцяла не видавати українців, зазначивши, що саме Київ має «попросити їх повернутися, щоб допомогти своїй батьківщині».