Європейський Союз має працювати над планом випуску єврооблігацій на суму 100 млрд євро для стимулювання оборонної промисловості континенту, а тим часом робити більше для надання зброї Україні.
Про це заявила прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас в інтерв’ю Bloomberg.
За її словами, наступна Європейська комісія, після виборів у червні, мусить застосувати такий самий єдиний підхід до безпеки, як і нинішня, коли вона боролася з пандемією ковіду.
«Ми перебуваємо в тому місці, де нам потрібно більше інвестувати й досліджувати, що ми можемо зробити разом, тому що облігації, які випускаються окремими країнами індивідуально, занадто малі, щоб їх можна було масштабувати, – сказала вона. – Єврооблігації можуть мати набагато більший вплив».
Ідею вивчення можливості спільних запозичень для посилення обороноздатності континенту також підтримали президент Франції Еммануель Макрон і президент Європейської ради Шарль Мішель. Більш ощадливі країни, такі, як Нідерланди й Німеччина, швидше за все, будуть менш зацікавлені в цьому.
Питання посилення обороноздатності Європи та пошук нових шляхів підтримки Києва в його війні проти росії домінували в дискусіях на Мюнхенській конференції. Зустріч проходила на тлі глухого кута в США щодо надання Україні десятків мільярдів доларів військової допомоги.
Каллас сказала, що вона залишається оптимісткою стосовно того, що Конгрес зможе домовитися про фінансування після зустрічей з американськими законодавцями в Мюнхені. «Відчуття було таке, що, перебуваючи тут, вони також, можливо, краще розуміють, що стоїть на кону», – сказала вона в інтерв'ю агентству Bloomberg.
Водночас, за словами естонського лідера, є інші, більш негайні кроки, які ЄС має зробити, щоб допомогти Україні, зосередившися на розбудові її промисловості та забезпеченні довгострокових контрактів на постачання, зокрема, глибше вивчивши запаси зброї та знайшовши товари по всьому світу, які можна було б закупити й відправити до Києва.
Хоча в деяких європейських столицях спостерігаються ознаки зміни ставлення, Каллас зазначила, що для деяких країн загроза, яку становить росія, усе ще залишається переважно інтелектуальною дискусією. «На словах вони розуміють і підтримують, але на ділі роблять не так багато, тому що не відчувають, що це справжня загроза», – сказала вона.
Однією з дискусійних тем, що викликає розбіжності між європейськими країнами, є питання про те, чи слід поширювати механізм фінансування постачання озброєнь блоку на закупівлі в постачальників за межами Євросоюзу, оскільки такі країни, як Франція, хочуть, щоб ці кошти витрачалися в межах ЄС.
Інша проблема полягає в тому, наскільки глибоко країни можуть витрачати власні запаси без шкоди для власної обороноздатності.
Естонія також закликала союзників виконати свою обіцянку витрачати 0,25% ВВП протягом наступних чотирьох років на підтримку України, оскільки такий рівень підтримки може схилити баланс на користь Києва в його зусиллях із відсічі російському вторгненню.
Бекграунд. Раніше Mind писав, що очільник МО Литви вважає, що Україна отримає перші F-16 орієнтовно в червні 2024 року.