Вартість експортної агрологістики до портів Великої Одеси зменшилася на третину – Мінагрополітики
Торік на логістику припадав приблизно 21% кінцевої ціни реалізації зерна проти 25% у 2022 році
Логістичні витрати на експорт агропродукції до портів Великої Одеси торік зменшилися проти 2022 року на 33%, до румунського порту Констанца через порти Дунаю – на 40%, до польських портів Гданськ і Гдиня – на 42%.
Про це свідчать результати дослідження «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Що впливало на вартість логістики? Логістичні витрати за напрямками змінювалися залежно від роботи морських портів, блокування кордонів фермерами сусідніх країн, атак на портову інфраструктуру та інших факторів.
Зменшення вартості експортної логістики частково пов'язане зі зменшенням попиту через роботу зернового коридору до липня 2023 року, що призвело до скорочення запасів, а також із покращенням роботи річкових портів на Дунаї та європейських коридорів солідарності.
Як зазначається в дослідженні, у 2022–2023 роках економічно вигідніше було експортувати агропродукцію до румунського порту Констанца та польських портів Гданськ і Гдиня, ніж до морських портів Великої Одеси.
«У січні 2024 року морські порти Одеської області вперше за останні два роки випередили за рентабельністю експорту румунський порт Констанца та польський Гданськ. У цілому перший місяць цього року був більш вдалим для агросектору порівняно з 2023 роком: завдяки налагодженню експорту морем ціни на продукцію в українських портах з урахуванням логістики стали привабливішими, ніж у європейських. Тож аграрії можуть отримувати вищий рівень рентабельності, експортуючи через українські порти, що стабільно працюють», – прокоментувало Мінагрополітики зміни, зафіксовані на початку 2024 року.
Загалом минулого року на логістику в середньому припадало близько 21% кінцевої ціни реалізації зерна, тоді як у 2022 році – 25%.
Як загалом змінилася рентабельність вирощування зернових та олійних і чого чекати далі? Щодо рослинницького агробізнесу, то автори дослідження зазначають, що 2023 року вирощування всіх зернових залишалося збитковим. Дещо ліпшою була ситуація з олійними: вирощування сої та ріпаку продемонструвало мінімальну прибутковість, а вирощування соняшнику було мінімально збитковим. Загалом рівень прибутковості як зернових, так і олійних культур, поліпшився торік у порівнянні з 2022 роком.
На збільшення прибутковості у 2023 році вплинуло зниження виробничих витрат і скорочення та оптимізація логістичних витрат. Однак досягти вищого рівня прибутковості не дозволяє тенденція до зниження світових цін.
Мінагрополітики очікує у 2024 році зростання рівня рентабельності всіх видів зернових та олійних за умов, якщо безпекова ситуація та експорт морським транспортом не ускладняться, а ситуація на західних кордонах стабілізується.