Дональд Трамп уперше з'явився на публіці після замаху. Він прийшов на національний з'їзд Республіканської партії в місті Мілуокі, штат Вісконсін, де його офіційно висунули як кандидата у президенти.
Трамп оголосив свого кандидата на посаду віце-президента – 39-річного сенатора від Огайо Джеймса Девіда Венса (більш відомого як Джей Ді Венса).
Як повідомляється, Венс за плечима має престижний Єльський університет і досвід венчурного підприємництва.
Венс критикував Трампа напередодні виборів вісім років тому, але з того часу він змінився і став затятим захисником колишнього президента – особливо на телеканалах новин.
Його нещодавня лояльність та ефективність як політика, безумовно, вплинули на рішення Трампа.
«Я помилявся щодо Дональда Трампа. Я не думав, що він стане добрим президентом. Він був великим президентом, і це одна з причин, чому я старанно працюю, щоб забезпечити його переобрання на другий термін», – заявляв Венс.
За оцінкою Reuters, Венс близький до Трамп у поглядах на зовнішню, внутрішню та економічну політику: він ізоляціоніст та економічний популіст.
Венс належить до тієї групи республіканців у Конгресі, через яку на півроку загальмувалась американська допомога Україні.
Він разом із соратниками вважає, що США мають насамперед займатися зміцненням південного кордону та боротьбою з нелегальною імміграцією, а також протистоянням із Китаєм.
Військову допомогу Україні у її протистоянні російській агресії Венс вважає недоцільною для Америки.
Він неодноразово заявляв, що Україна ніколи не зможе повернути окуповані росією території, і з боку Сполучених Штатів надавати Києву мільярди доларів на озброєння – це марно викинуті гроші.
Минулого року він разом із 18 іншими республіканцями підписав звернення до Байдена із закликом припинити «необмежену допомогу». І пригрозив блокувати такі пакети, якщо вони не будуть прив'язані до стратегії якнайшвидшого завершення російсько-української війни.
Перед візитом президента України Володимира Зеленського до Вашингтона у грудні 2023-го Венс вимагав від Білого дому визнати, що Україна врешті-решт поступиться частиною своїх територій росії.
«У нас продовольча криза... у нас є енергетична криза... В інтересах Америки визнати, що Україні доведеться поступитися деякими територіями росіянам, і нам необхідно покласти край війні», – говорив він.
У квітні він написав колонку для NYT, де заявив, що ухваленого пакету в понад 60 млрд доларів все одно не вистачить. Це лише мала частина того, що знадобиться для того, щоб переламати хід війни на користь України. По-друге, справа не так у доларах, як у нестачі потужностей для виробництва зброї в необхідних кількостях.
Зараз США здатні виробляти близько 360 000 снарядів на рік і мають намір довести цифру до 1,2 млн до кінця 2025-го, але це лише 30% від заявленої потреби в 4 млн. Схожа історія з боєприпасами для ЗРК Patriot, наголошує сенатор.
Вихід він бачить виключно у оборонній стратегії. На кшталт тієї, яка влітку 2023-го допомогла Росії зірвати український контрнаступ.
«Прийнявши оборонну стратегію, Україна може зберегти дорогоцінну військову силу, перестати стікати кров'ю та виграти час для початку переговорів. Але для цього треба визнати: заявлена мета про повернення до кордонів 1991 року – це фантастика», – зазначив він.
Також він відомий фразою, сказаною на телебаченні: “Мені байдуже, що там буде з Україною”.
Демократи проведуть свій з'їзд наступного місяця у Чикаго.