Міністр фінансів Сергій Марченко та заступник міністра фінансів із питань європейської інтеграції Юрій Драганчук презентували послам і представникам місій країн – членів G7 в Україні своє бачення та плани щодо подальшого впровадження реформи митниці.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.
Зазначається, що йшлося про кроки уряду в розвитку та реформуванні Державної митної служби, а також концепції прозорого відбору керівництва митниці.
«Реформування Держмитслужби є одним із пріоритетів України у процесі інтеграції в ЄС. Ми маємо на меті трансформацію української митниці у східний кордон Європи за стандартами ЄС і водночас посилення її безпекової функції», – зазначив Марченко.
За даними міністерства, з початку 2024 року митні надходження до держбюджету сягають приблизно 329 млрд гривень (на кінець липня 2024 року). В умовах воєнного стану всі внутрішні ресурси спрямовуються на забезпечення сектору безпеки та оборони.
Наголошується, що реформування митниці передбачено Планом України в межах інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024–2030 роки, а також є одним зі структурних маяків у межах Програми МВФ Extended Fund Facility.
«Мінфін продовжує активно працювати над імплементацію митного законодавства ЄС і розробкою нового Митного кодексу, а також над впровадженням IT й інших спільних митних процедур для розвитку зовнішньоекономічної діяльності та спрощення ведення бізнесу», – додав Драганчук.
Зазначається, що посли та представники посольств країн – членів G7 в Україні відзначили прозорість уряду в напрацьованому плані заходів і процесі імплементації реформ, а також висловили готовність продовжити детальні обговорення необхідних кроків за реформою.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що українські антикорупційні інституції показують свою ефективність. Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI) позитивно оцінює намагання українського уряду в боротьбі з корупцією у вищих органах влади після Революції Гідності. Зазначається, що український уряд посилив боротьбу з хабарництвом у вищих владних колах саме 2014 року, через тиск суспільства та міжнародних партнерів. Завдяки реформам у банківській і енергетичній галузях, а також у держзакупівлях вдалося втримати 6% ВВП, які могли б «розчинитися у корупційних схемах».