Процедура адміністративного та судового оскарження рішень органів Державної податкової служби (ДПС) має недоліки, які перешкоджають ефективному розв'язанню податкових спорів, тож необхідне їх удосконалення для підвищення ефективності, прозорості та справедливості податкових рішень.
Про це свідчать результати аудиту ефективності ДПС, повідомляє Рахункова палата.
«Загалом аналізувалася діяльність ДПС у контексті адміністративного та судового оскарження платниками податків прийнятих її органами рішень та їх вплив на економічну активність платників податків, а також судова практика у цій сфері», – йдеться в повідомленні.
За даними аудиторів, ДПС протягом 2021–2023 років і першого півріччя 2024 року вжила окремих заходів для удосконалення процедури адміністративного та судового оскарження. Зокрема, скорочено строк виконання рішень суддів, винесених на користь платників податків. Якщо у 2021–2023 роках податківці виконували їх із затримкою від 3 місяців до 2 років, то в першому півріччі 2024 року ситуація поліпшилася: строк виконання таких рішень не перевищував 3 місяці.
Загалом за період, що підлягав аудиту, платники податків оскаржили понад 44 тис. податкових рішень в адміністративному порядку, суди розглянули майже 73 тис. таких справ. Важливою знахідкою аудиторів є той факт, що результати оскарження рішень ДПС в адміністративному та судовому порядках суттєво різняться.
«Якщо в адміністративному порядку лише 27% рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то в судовому – задоволених на користь платників рішень – 75 % (127,5 млрд гривень)», – зазначили в РП.
При цьому уточнюється, що співвідношення вирішення податкових спорів із платниками податків переважало не на користь ДПС, тож податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 млрд грн у 2021 році, 0,8 млрд грн – у 2022-му, 0,5 млрд грн – у 2023 році. Крім того, за цей період ДПС сплачено 800 млн грн судового збору.
Крім того, аудитори встановили, що впродовж 2021–2023 років та першому півріччі 2024 року було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних / розрахунків коригування (ПН/РК) на суму ПДВ 144,1 млрд грн. З цієї кількості 23,4% (на 39,2 млрд грн ПДВ) зупинено за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення таким платником господарської операції.
На період аудиту в переліку ризикових перебували в середньому близько 16 тис. платників податків, при цьому вони сплатили до державного бюджету 42,7 млрд грн податків і зборів.
«Водночас, на думку аудиторів, критерій ризиковості є досить узагальненим, що надає занадто широкі дискреційні повноваження комісіям регіонального рівня, які приймають відповідні рішення», – йдеться в повідомленні.
Так, аудитори встановили, що окремі рішення комісій центрального та регіонального рівнів із питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) були недостатньо обґрунтовані. Зокрема, суди скасовували ці рішення через:
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Рахункова палата провела аудит ефективності Пенсійного фонду. РП рекомендує фонду вдосконалити нормативно-правові акти, це дозволить зекономити видатки.