Розлиття понад 8000 тонн мазуту в Керченській протоці стане значно гіршою екологічною катастрофою, ніж була 2007 року внаслідок подібної аварії російського судна, стверджує одеський еколог і біохімік Владислав Балінський.
«11 листопада 2007 року, нафтоналивне судно під назвою «Волгонефть 139» так само, як і ці два («Волгонефть 212» і «Волгонефть 239») розкололося на дві частини й затонуло. Масові аварії подібних однотипних суден радянського виробництва 50-80-х років минулого століття є системним нехтуванням техніки безпеки та міжнародних конвенцій, зокрема MARPOL 73,78», – йдеться в дописі еколога у фейсбуці.
За словами Балінського, головна проблема цих суден у тому, що всі вони – результат «модернізації», проведеної росіянами неякісно і абияк.
«Виявляється, у 90-х роках росія їх у спішному порядку переробляла під вимоги міжнародних стандартів. Робила це просто і по-російськи нехитро – укорочення методом вирізання середини корпусу і зварювання носа з кормою. Тепер зрозуміло, чому всі навпіл», – розповідає він.
Таких нафтоналивних суден у росії – десятки, і вони перевозять зараз нафту в різних акваторіях, зокрема в Балтійському морі, створюючи небезпеку для місцевої екосистеми.
Еколог нагадує про наслідки екологічної катастрофи 2007 року судна «Волгонефть 139»: у море було вилито близько 3000 тонн мазуту. Чиновники рф називали збитки від розливу мазуту – $250 млн, хоча українські та міжнародні екологи стверджували, що реальний збиток щонайменше вдесятеро вищий. Десятки тисяч птахів, загиблих у Таманській затоці, сотні тонн знищених гідробіонтів (риби і морські ссавці. – Mind), десятки кілометрів забрудненого мазутом узбережжя по обидва боки Керченської протоки.
«Тоді на очищення узбережжя пішли місяці роботи тисяч людей, і це тільки для того, щоб лопатами зібрати частину забрудненого піску й гальки. Затонула частина мазуту десятиліттями продовжувала отруювати море. Україна тоді так і не зуміла отримати компенсацію», – пише Балінський.
Цього разу обсяг вилитої в море нафти майже втричі більший – 8600 тонн.
«По-друге, зараз температура води значно нижча 7–10 °C, і відстань до узбережжя за напрямком вітру значно більша. А це означає, що більша частина мазуту опиниться у вигляді згустків на дні. Ось цей, який опиниться на дні, зібрати вже неможливо – тепер ці згустки обмежено переміщатимуться морськими течіями і з підвищенням температури періодично спливатимуть як райдужна жирна плівка, отруюючи все живе навколо», – пояснює еколог.
Він стверджує, що, беручи до уваги швидкість і напрямок вітру, весь поверхневий мазут буде винесено на південний бік Таманського півострова, у бік Бугазької коси (Краснодарський край), Анапи. Саме ця частина морського узбережжя, ймовірно, опиниться в зоні екологічного лиха насамперед.
«Щодо того, як переміщатиметься затонулий мазут, де й коли він може спливти – мені сказати поки що важко. Це робота для гідрометеорологів та океанологів на найближчі 50 років. У будь-якому разі вже зараз очевидно, що йдеться про потенційний збиток у десятки мільярдів доларів», – зазначає експерт.
Бекграунд. Нагадаємо: міжнародна екологічна організація Greenpeace різко засудила російське військово-політичне керівництво за мілітаризацію акваторій Чорного й Азовського морів, що, за їхніми словами, стало причиною нинішньої екологічної кризи.