У Києві покажуть прем'єру сучасного балету «Ескапістіко», а зароблені кошти спрямують на реабілітацію балетмейстера та військовослужбовця ЗСУ
Новий проєкт від Insha Dance Company розповідає про боротьбу між втечею від реальності і прагненням повернутися до самих себе
Показ відбудеться 6 січня 2025 року у Київській опері (вул. Межигірська, 2) у межах вечора одноактних вистав «1984. ІНША. Ескапістіко».
Цей захід – можливість долучитися до благодійної ініціативи, адже усі кошти від продажу квитків будуть спрямовані на підтримку українського балетмейстера та військовослужбовця ЗСУ Сергія Кона, який зараз проходить реабілітацію після важкого поранення на фронті. Кожен придбаний квиток допоможе йому якнайшвидше повернутися до професійної діяльності.
У програмі:
- Балет «1984. ІНША» – інноваційне хореографічне прочитання антиутопії Джорджа Орвелла, що втілює боротьбу особистості проти тоталітарної системи. Хореографи Ілля Мірошніченко та Катерина Кузнецова створюють сценічну картину, де «темрява правди» змагається зі «світлом пригноблення».
Вистава супроводжується композиціями Гільдур Ґуднадоттір, яка отримала премію «Оскар» за найкращу музику до фільму «Джокер» та Grammy за саундтрек до мінісеріалу «Чорнобиль», а також піаніста-експериментатора Hauschka (музика до мінісеріалу «Патрік Мелроуз»).
- Прем'єра балету «Ескапістіко» у постановці Іллі Мірошніченка досліджує внутрішній пошук свободи через танець та боротьбу між втечею від реальності і прагненням повернутися до самих себе. Сучасна хореографія та електронна музика створюють внутрішній конфлікт, де кожен рух і звук мають свій сенс.
Це вистава про знайомий нам всім ескапізм… Зачинившись у порожній кімнаті, герой зустрічається із самим собою – розщепленим на різні частини особистості. Ця кімната стає простором, де спогади, емоції та страхи набувають людських форм.
Фото: Merien Morey.
Головний герой стикається з альтернативними версіями самого себе. А втеча до себе виявляється ще більш непередбачуваною, ніж втеча від зовнішнього світу.
Це експеримент із часом, звуком і рухом. Головний об’єкт – металева сфера – перетворюється на живий інструмент: кожен дотик, кожна взаємодія тіла танцівників створює справжню музику завдяки генерації унікального і щоразу різного звукоряду модульним синтезатором.
«Ескапістіко» говорить про те, чого не можна уникнути: прийняття реальності. Кожна сцена – це крок до усвідомлення, що втеча не завжди є виходом, але вона може стати перезавантаженням. Як інтерпретувати фінал? Залежить тільки від вас.
- Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.