НБУ вдруге з початку війни оновив інституційну стратегію: що змінилося

Національний банк України вдруге з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну актуалізував інституційну стратегію, сфокусовану на спротив російській агресії та відновлення країни. Зокрема, регулятор оновив та доповнив перелік пріоритетних заходів Стратегії НБУ.

Про це йдеться на сайті Нацбанку.

Зазначається, що оновлення стратегії сприятиме підвищенню ефективності діяльності Національного банку в умовах швидкозмінного зовнішнього середовища, посиленню готовності до нових викликів і різних сценаріїв розвитку подій.

Тож регулятор доповнив перелік пріоритетних завдань низкою актуальних заходів та уточнених індикаторів, зокрема:

- у межах мети 1 «Стійка гривня» Національний банк запланував досягнення більш амбітних цілей у напрямі цінової стабільності, інфляційних очікувань та курсової стійкості;

- у межах мети 2 «Фінансова стабільність» додалися нові заходи, спрямовані на:

• посилення забезпечення безперервної діяльності учасників фінансового сектору;
• удосконалення вимог до організації системи управління ризиками в банках;
• виявлення та реагування на зв'язки з державою-агресором у структурах власності учасників фінансового ринку;
• створення реєстрів дропів та міскодингу, забезпечення протидії наявним та новим схемами дропів;
• забезпечення стійкості критичної інфраструктури фінансового сектору;

- у зв’язку з поглибленням євроінтеграційного напряму оновлено назву мети 3 – «Фінансова система працює на відновлення країни та інтегрується до ЄС» – та перелік  ініціатив для її досягнення. Так, зусилля Національного банку додатково сфокусуються на:

• інтеграції до ринку фінансових послуг ЄС;
• розробленні та впровадженні політики ESG для фінансового сектору;
• дотриманні вимог до системи корпоративного управління учасників фінансового ринку (постійно, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу);
• стимулюванні розвитку фінансової інклюзії, у тому числі з урахуванням потреб ветеранів війни в Україні;
• ініціативах із розвитку кредитування та фінансової грамотності населення та підприємців, зокрема з урахуванням нових міжвідомчих стратегій (Стратегії з розвитку кредитування та Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року).

«Додатковими індикаторами для реалізації завдань за цією ціллю стали відкриття перемовин про вступ України до ЄС за переговорними кластерами, які включають розділи під головуванням або із залученням НБУ, та оновлений відповідно до перебігу переговорного процесу Комплексний план Національного банку з європейської інтеграції», – йдеться в повідомленні.

У межах мети 4 «Сучасні фінансові послуги» Національний банк планує:

• посилити контроль за кіберстійкістю, інформаційною безпекою, цифровою операційною стійкістю, зокрема з урахуванням законодавства ЄС щодо цифрової операційної стійкості фінансового сектору (DORA);
• розширити периметр діяльності щодо впровадження регулювання та нагляду за віртуальними активами;
• конкретизувати заходи з розвитку грошового обігу відповідно до затвердженої моделі організації готівкового обігу України та інфраструктури Національного банку.

Крім того, додатковими індикаторами для реалізації завдань за цією ціллю стало запровадження регулювання з метою застосування технології хмарних обчислень і надання хмарних послуг, а також унеможливлення використання програмних рішень постачальників, що пов’язані з країною-агресором.

У межах мети 5 «Ефективний центральний банк» суттєво розширився перелік пріоритетних заходів, спрямованих на безперебійне виконання функцій Національного банку за будь-яких умов. Зокрема, йдеться про:

• розвиток систем безпеки та організацію виконання Національним банком завдань як оператора критичної інфраструктури;
• побудову та розвиток Галузевого державного архіву НБУ;
• розроблення та поетапне впровадження політики ESG для Національного банку;
• впорядкування процесу управління змінами в центральному банку;
• розвиток інноваційного потенціалу регулятора (зокрема розроблення Стратегії цифрової трансформації НБУ), дослідження штучного інтелекту та впровадження його у процеси центрального банку;
• уточнення заходів, спрямованих на розвиток людського капіталу, зокрема  щодо розвитку корпоративної культури та реінтеграції й адаптації ветеранів війни у Національному банку.

Як нагадали в НБУ, наприкінці 2024 року команда Нацбанку провела стратегічну сесію, на якій було детально розглянуто та уточнено сучасні тренди, загрози та можливості для фінансового сектору й Національного банку, верифіковано та розширено поточну дорожню карту заходів Стратегії НБУ за всіма стратегічними цілями та оновлено індикатори їх досягнення.

У результаті оновлення до Стратегії НБУ додали 11 нових індикаторів та уточнено шість чинних. Дорожня карта заходів оновленого документа доповнилася 17 новими за своєю суттю заходами, ще 45 заходів було уточнено або трансформовано відповідно до викликів сьогодення.

Довідково.

У травні 2023 року Національний банк презентував власну стратегію під назвою «Фінансова фортеця», сфокусовану на спротиві російській агресії та відновлення країни. Це – гнучкий документ, який, зважаючи на мінливі та непередбачувані зовнішні обставини, періодично актуалізується. Перше оновлення стратегії відбулося рік тому – в січні 2024 року.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що НБУ оновив макропруденційну стратегію: акцент на ризиках війни та ESG-факторах. Новий документ, зокрема, фокусується на операційній безперервності та адаптації кредитних програм.