Польща, Литва, Латвія та Естонія мають намір вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
Про це йдеться у спільній заяві міністрів оборони чотирьох країн.
Наголошується, що ситуація з безпекою в регіоні істотно погіршилася, а військові загрози щодо держав – членів НАТО, які межують з росією та білоруссю, значно зросли.
У нинішніх умовах вкрай важливо надати збройним силам гнучкість і можливість вибору щодо потенційного використання сучасних систем озброєння та рішень із метою зміцнення оборони східного флангу Альянсу, який перебуває під загрозою, заявили міністри.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс пояснив, що чотири країни спільно вирішили на регіональному рівні зміцнити кордон, рекомендувавши вихід з Оттавської конвенції.
«Ми маємо готуватися до того, що росія продовжить створювати загрози для нашого регіону незалежно від результату війни проти України. З’явиться можливість забезпечити виробництво протипіхотних мін після виходу з Оттавської конвенції. Водночас ми продовжуватимемо підтримувати всі міжнародні норми та гуманітарне право в консультаціях із нашими союзниками», – написав він.
Міноборони Естонії наголосило, що, попри рішення, наразі не планує використовувати протипіхотні міни.
Нагадаємо: Оттавська конвенція набула чинності 1 березня 1999 року. До серпня 2022 року 164 держави ратифікували договір або приєдналися до нього, серед них – Україна. Верховна Рада ратифікувала договір ще у 2005 році.
Конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов’язує країни-учасниці знищувати запаси цієї зброї та розміновувати території.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що країни Балтії в лютому 2025 року відключилися від спільної з росією та Білоруссю енергетичної системи, щоб приєднатися до європейської мережі