Оскільки на завершальній стадії знаходяться переговори України та США щодо угоди про корисні копалини, у яких Вашингтон має амбітні плани з контролю над українськими природними ресурсами, експерти аналізують, наскільки це може перекреслити перспективу партнерства України та ЄС у галузі стратегічних ресурсів.
«Це можна порівняти з бізнесом. Кожна компанія має цілу низку ключових клієнтів. Також у більшому масштабі можна розглядати і співпрацю з ЄС та США. Важливо, щоб Україна не лише добувала, а й здійснювала подальшу переробку сировини. Покупцями цієї продукції можуть бути і ЄС, і США, які конкурують за доступ до ресурсів», – стверджує економістка Ізабелла Гуревич в інтерв’ю DW.
На її думку, угода поки що більше нагадує не реальні інвестиції, а спосіб здобути гарантії безпеки.
«З погляду довгострокового розвитку економіки пріоритетом Києва має бути співпраця з ЄС, яка фокусується на сталому розвитку та створенні доданої вартості в сировинній галузі. Але короткостроково питання безпеки більш насущне, а значить, й угода зі США. Це складне політичне балансування», – зазначає вона.
Економістка нагадує, що з Європейським Союзом Україна вже має конкретну угоду про співпрацю у цій сфері, яка передбачає спільні зусилля щодо розвитку видобутку стратегічно важливих копалин. Ця угода була підписана ще у 2021 році.
«ЄС визначив 15 «технологій майбутнього», важливих для «зеленої» та цифрової трансформації, а також для розвитку оборонних технологій. Для розвитку цих «технологій майбутнього» потрібні надійні постачання 34 види критичної сировини. 20 із них є в Україні. Це дуже великий показник. Ця сировина потрібна для виробництва супутників, безпілотних систем, сонячних панелей, серверної інфраструктури. Але перш за все йдеться про виробництво літій-іонних батарей. Саме тому ЄС та Україна є стратегічними партнерами як щодо стратегічної сировини загалом, так і щодо перспективи виробництва літій-іонних батарей зокрема. Україна має поклади багатьох корисних копалин, необхідних саме для літій-іонних батарей», – наголосила Гуревич.
Мінусом вона називає надмірну забюрократизованість, властиву ЄС.
«ЄС підтримує Україну з питань геологічної розвідки та створення прозорої системи доступу до геологічної інформації. Це перші кроки, що сприяють залученню інвесторів у перспективі. Україну запрошують на європейські сировинні конференції, які є майданчиком для залучення інвестицій у видобуток і переробку корисних копалин», – розповіла Гуревич.
Також вона прокоментувала пропозицію росії Сполученим Штатам розробляти їхні корисні копалини.
«Така пропозиція дуже сумнівна з морального погляду. Але й з економічного погляду є сумніви. Адже розробка перспективних родовищ є довгостроковою інвестицією. Такі інвестиції вимагають гарантій передусім з огляду на норми правової держави. Тут США мають визначитися, чи вважають вони росію правовою державою», – зазначила вона.
Бекграунд. Тим часом міністр фінансів США заявив, що «українці в останній момент вирішили внести зміни в угоду про копалини».
З української сторони стверджують, що Вашингтон наполягає на підписанні разом з основним документом додатку про інвестиційний фонд.