5 травня Міністерство оборони Литви оголосило, що країна інвестує 1,1 млрд євро протягом наступного десятиліття у зміцнення оборони вздовж свого східного кордону з росією та Білоруссю.
Ключову частину цієї суми – близько 800 млн євро – буде витрачено на придбання та встановлення протитанкових мін на кордоні. Відомство пояснює такі заходи зростаючим занепокоєнням у зв'язку з можливою загрозою з боку росії, особливо якщо москва досягне успіху у війні проти України.
Литва, яка має кордони з Калінінградською областю рф та північним заходом Білорусі, не виключає сценарію, за якого країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія можуть стати наступною ціллю.
Згідно із заявою міністерства, майбутні вкладення покликані «заблокувати та уповільнити» потенційну агресію.
Крім мінних полів планується активний розвиток системи «Балтійської лінії оборони» – укріпленого рубежу.
Комплекс заходів також включає нарощування протитанкових боєприпасів, модернізацію засобів радіоелектронної боротьби та протидії безпілотникам, а також покращення систем раннього оповіщення.
У січні Литва заявила про плани збільшити оборонний бюджет до 5–6% ВВП на рік у період із 2026 по 2030 рік. Особлива увага при цьому приділяється захисту так званого Сувалкського коридору – стратегічної сухопутної ділянки, яка поєднує Литву з Польщею. Потенційне захоплення цього коридору, за оцінками НАТО, може ізолювати країни Балтії від решти альянсу.
У квітні стало відомо про плани Литви побудувати другий маршрут постачання для перекидання військ та озброєння з Польщі, щоб убезпечити Сувалкський коридор.
Додатково Литва має намір використати природні та інженерні рішення: у числі запланованих заходів – поглиблення іригаційних канав, які зможуть функціонувати як окопи, відновлення лісів у прикордонних зонах, а також посадка дерев уздовж доріг для укриття цивільного населення та армійських колон.
Цього року Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія та Польща оголосили про вихід із Оттавської конвенції, яка забороняє виробництво, зберігання та використання протипіхотних мін.
москва різко відреагувала на це. Директор Служби зовнішньої розвідки рф Сергєй Наришкін 15 квітня попередив, що Польща та країни Балтії «першими постраждають» у прямому конфлікті між НАТО та росією.