Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до механізму локалізації у публічних закупівлях, посиливши вимоги до виробників, які прагнуть постачати свою продукцію державі. Відтепер компанії мають надавати розширений пакет документів, що підтверджує наявність мінімум 25% української складової у собівартості продукції, включеної до переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації в системі Prozorro.
Про це повідомила пресслужба Мінекономіки.
Як пояснили в міністерстві, ці зміни стали відповіддю на звернення українських виробників, які просили посилити контроль за дотриманням вимог локалізації у закупівлях державним коштом.
«Ми вдосконалюємо процедуру включення продукції до цього переліку, щоб державні закупівлі не перетворювалися на інструмент підтримки псевдолокалізованого імпорту. Йдеться про захист українських виробників від ситуацій, коли в Україну завозять майже готову продукцію, мінімально доопрацьовують її тут і видають за зроблену в Україні», – зазначив заступник міністра Андрій Телюпа.
Нові вимоги передбачають, що для включення товару до переліку з підтвердженим ступенем локалізації виробники мають подати:
Міністерство економіки тепер має додаткові повноваження – перевіряти повноту й достовірність інформації, аналізувати документи виробників, проводити автоматизовану перевірку заявок через вебпортал та інформувати комісію з питань діяльності електронної системи закупівель у разі виявлення невідповідностей.
Зміни внесено до Порядку функціонування електронної системи закупівель (постанова КМУ №166) та Порядку підтвердження ступеня локалізації товарів (постанова КМУ №861).
Довідково.
У 2025 році мінімальний рівень локалізації у публічних закупівлях становить 25%, у 2026 році він зросте до 30%, а надалі – на 5% щороку до досягнення 40%. Механізм локалізації є частиною політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», ініційованої президентом України, і спрямований на підтримку національного виробництва, створення робочих місць та зростання промисловості.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що уряд підтримав низку рішень, спрямованих на спрощення ведення бізнесу, зменшення бюрократії, цифровізацію взаємодії з державою та розширення можливостей для підприємців.