Сербія повинна приєднатися до антиросійських санкцій Євросоюзу, щоб прискорити процес вступу в європейський блок, заявку країна подала 16 років тому.
Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн у середу на прес-конференції в Белграді в рамках свого турне Західними Балканами, передає Politico.
«Я вітаю досягнення країною 61% відповідності нашій зовнішній політиці. Але потрібно більше. Ми хочемо розраховувати на Сербію як на надійного партнера», – сказала вона, маючи на увазі, що Белград уже відкрив 22 із 35 глав процесу переговорів про виконання критеріїв для вступу до ЄС.
До цього Сербія послідовно відмовлялася приєднатися до санкцій ЄС щодо російських енергоносіїв та товарів, тим більше, що вона майже повністю залежить від російського газу.
Крім цього, Белград має досягти успіхів у зміцненні демократичних інститутів, підкреслила фон дер Ляйєн.
«Зараз для Сербії настав момент конкретно заявити про вступ до нашого союзу, тому нам потрібно побачити прогрес у галузі верховенства закону, виборчої системи та свободи ЗМІ. Я знаю, що ці реформи не з легких. Вони вимагають терпіння та витримки і повинні охоплювати всі верстви суспільства та політичний спектр. Але вони того варті, бо вони наближають вас до вашої мети», – сказала голова Єврокомісії.
Сербія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році, у 2012-му країна набула статусу кандидата на вступ до альянсу і через рік розпочала переговори про приєднання до союзу. Процес вступу до ЄС передбачає, що всі країни-кандидати повинні привести свою зовнішню політику у відповідність до рішень Брюсселя в галузі міжнародних відносин.
Президент Александр Вучич у середу заявив, що членство ЄС залишається стратегічним вибором Сербії та пріоритетом її зовнішньої політики.
«І це не зміниться принаймні до наступних виборів, і, як я вірю, і після них», – сказав він. Белград зберігає курс на євроінтеграцію, незважаючи на всі труднощі, пов'язані з переговорами, зазначив сербський президент.
Бекграунд. Нагадаємо, минулого тижня США ввели санкції проти сербської нафтової компанії NIS, яка управляє єдиним у країні НПЗ і підконтрольною «Газпрому», які з початку року відкладалися не менше 8 разів.