Кожна сьома дитина у світі живе з психічним розладом: що треба знати про ментальне здоров’я у День захисту дітей

День захисту дітей в Україні тепер офіційно відзначають 20 листопада – відповідний указ підписав президент, перенісши цю дату з 1 червня на ту, коли у світі проходить Всесвітній день дитини. Саме цього дня ООН ухвалила Декларацію прав дитини (1959) та Конвенцію про права дитини (1989), тож зміна дати символічно підкреслює прагнення України узгодити свої підходи з міжнародними стандартами та посилити акцент на захисті дитинства. Попередня дата – 1 червня – була спадком радянської традиції, а тепер, як поясненює влада, країна робить крок до глобального контексту в політиці щодо дітей.

За оцінками ВООЗ та ЮНІСЕФ, приблизно кожна сьома дитина та підліток віком 10–19 років живе з психічним розладом – найчастіше йдеться про тривожні, депресивні та поведінкові розлади.

Оновлений аналіз глобального тягаря психічних розладів серед підлітків і молоді показує, що у 2021 році з ними жило близько 279 млн людей 10–24 років, а показники депресії та тривоги суттєво зросли у 2019–2021 роках, тобто в період пандемії COVID-19 і пов’язаних криз.

Окремі дослідження свідчать, що поширеність тривожних розладів серед молоді 10–24 років зросла більш ніж на 50 % з 1990 до 2021 року, особливо у групі 10–14 років та після 2019 року.

Ключова особливість дитячого та підліткового віку – ранній початок: за оцінками експертів, приблизно третина психічних розладів починається до 14 років, а половина – до 18 років, тому вік, коли діти ще формально «діти», є критичним вікном для підтримки та профілактики.

Європа та Україна: подвійний тиск

У країнах ЄС понад 11 млн дітей і молодих людей (близько 13%) мають психічний розлад. Показники зростають із віком: серед 15–19-річних частка сягає близько 19%. Суїцид при цьому лишається другою за частотою причиною смерті серед молоді 15–19 років у ЄС.

В Україні до глобальних трендів додається фактор повномасштабної війни. ЮНІСЕФ фіксує, що роки руйнувань, вимушеного переміщення, розлуки з близькими, втрат і перерваної освіти призвели до кризи ментального здоров’я серед українських дітей та підлітків.

Опитування українських батьків, проведене за підтримки ЮНІСЕФ, показало: 43% респондентів помічають у своїх дітей високий рівень тривожності, чутливість до гучних звуків, проблеми зі сном – симптоми, які потребують не «перетерпіти», а підтримки та професійної допомоги.

На глобальному рівні стан підлітків погіршився навіть за кілька років: аналіз даних 2018 і 2022 років демонструє, що емоційний дистрес у більшості країн суттєво зріс, з особливо сильним навантаженням на дівчат.

Цифровий вимір: не лише про «екранний час»

Останніми роками дослідники дедалі частіше аналізують вплив смартфонів і соцмереж на молодь. Систематичні огляди показують: надмірне й проблемне користування соцмережами пов’язане з підвищеним ризиком тривоги, депресивних симптомів і суїцидальних думок у підлітків.

Важлива деталь: йдеться не лише про «кількість годин у телефоні». Нові лонгітюдні дослідження вказують, що саме адиктивні патерни – коли екрани заважають спати, вчитися, спілкуватися, а їх забирають ціною сильного стресу – у 2–3 рази підвищують ризик суїцидальних думок і емоційних проблем.

Водночас наука наголошує: соцмережі не є «чистим злом». Їхній вплив залежить від того, що саме підліток там робить, з ким взаємодіє і що це заміщує в реальному житті – живе спілкування, сон, відпочинок чи, навпаки, ізоляцію та стигму.

Що рекомендують ВООЗ і ЮНІСЕФ

У жовтні 2024 року ВООЗ і ЮНІСЕФ представили спільні рекомендації щодо поліпшення доступу до допомоги з ментального здоров’я для дітей та молоді. Документ наголошує на таких ключових підходах:

• Раннє виявлення й підтримка – інтеграція ментального здоров’я в роботу сімейних лікарів, шкіл, молодіжних центрів.
• Допомога ближче до дитини – не лише лікарні, а й шкільні та громадські сервіси, онлайн-консультації, peer-to-peer підтримка.
• Участь самих підлітків у розробці програм, щоб сервіси відповідали їхнім реальним запитам, а не уявленням дорослих.
• Зменшення стигми через інформаційні кампанії, відкриті розмови та навчання вчителів і батьків.

Що це означає для нас сьогодні

Для України, де діти живуть у реальності війни, ці рекомендації стають питанням не лише якості, а й збереження життя та майбутнього покоління. Паралельно з фізичною безпекою та доступом до освіти мають розвиватися системні, безоплатні й доступні сервіси психосоціальної підтримки.

Корисні нагадування:

• Ментальні розлади – не слабкість і не «каприз», а сфера здоров’я, як серце чи легені.
• Чим раніше підліток отримує підтримку, тим вищі шанси запобігти хронізації проблем та ризикованій поведінці.
• Підлітки мають право на безпечний простір, де можна говорити про тривогу, страх, самотність чи агресію без осуду.

У День захисту дітей Teenergizer закликає батьків, вчителів, медіа та державні інституції:

1. Нормалізувати розмови про ментальне здоров’я – говорити з дітьми простою мовою, без сорому й стигми.
2. Навчати дорослих розпізнавати «червоні прапорці» – різкі зміни в поведінці, сні, навчанні, самооцінці, соціальних контактах.
3. Розширювати доступ до безкоштовної психологічної підтримки – як офлайн, так і онлайн, з урахуванням віку, досвіду війни та цифрової реальності підлітків.
4. Залучати самих підлітків до створення рішень – від шкільних ініціатив до національних програм.

Ментальне здоров’я дітей – це не «додаток» до фізичної безпеки. Це фундамент, без якого неможливо уявити жодне довге й безпечне дитинство.

У Teenergizer можна отримати безоплатну консультацію від консультантів проєкту: teenergizer.org/consultations