В Україні планують перенаправляти до 50% усіх гуманітарних коштів через спільні фонди, з яких 70% мають отримувати локальні організації.
Про це заявив координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале під час панелі «Локалізація та партнерство» на BRIDGE 2025.
«Ключове завдання, яке ставить перед нами координатор з надзвичайної допомоги Том Флетчер, – спрямовувати 50% усіх ресурсів через спільні фонди. В Україні це – Український гуманітарний фонд. І з цих коштів 70% мають отримувати місцеві організації», – заявив Шмале.
Він пояснив, що саме такий підхід має забезпечити реальну фінансову спроможність локального сектору, а не лише формальну участь у гуманітарних програмах. «Ми вже досить близькі до цього показника. Майже 70% коштів з Українського гуманітарного фонду доходять до національних організацій», – зазначив він.
За словами координатора, йдеться про $500–600 млн, спрямованих через фонд за три роки. Водночас це лише частина загального гуманітарного фінансування України. «Загалом за три роки обсяги допомоги становили: $4 млрд у 2023 році, $2,6 млрд – наступного року і $2,2 млрд – ще за рік. І це далеко не 50% через спільні фонди», – наголосив Шмале.
Тож основний виклик зараз – не лише збільшити частку коштів для локальних НГО, а й змінити всю архітектуру розподілу міжнародної допомоги. «Я не маю точних даних, скільки коштів доходить до національних організацій через міжнародні НГО та структури ООН», – визнав він.
Саме відсутність прозорої статистики, за його словами, породжує заяви від локальних організацій, що вони отримують лише 1% фінансування – і ці твердження складно підтвердити чи спростувати.
«Ми повинні вимагати повної прозорості від усіх міжнародних гравців – скільки коштів вони реально передають локальним НГО», – наголосив Шмале.
ООН розглядає це як обов’язкову умову нової стратегії локалізації, яку зараз переводять у практичний операційний план. «Це не лише про відсоток грошей. Це про покриття реальних витрат, які несуть місцеві організації», – заявив він.
Тобто йдеться не лише про гранти під проєкти, а й про адміністративні, кадрові та інституційні спроможності локальних гравців.
«Локалізація – це не витіснення ООН чи міжнародних НГО. Це чітке розуміння, яку унікальну цінність несе кожен партнер», – наголосив гуманітарний координатор.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Мінсоцполітики змінює логіку допомоги евакуйованим. У фокусі – вибір людини, інклюзія та соціальний супровід до повної інтеграції.