Американське видання The New York Times опублікувало розслідування про те, що в останні чотири роки – з початку російського вторгнення – президент України Володимир Зеленський і призначені ним чиновники «систематично підривали» незалежні наглядові ради в державних компаніях, чия функція була не допускати корупції.
Розслідування базується на документах і розмовах із приблизно 20 українськими та західними посадовцями.
Уряд Володимира Зеленського протягом останніх років цілеспрямовано послаблював зовнішній контроль над державними компаніями, попри вимоги західних донорів, що дозволило процвітати корупційним схемам, пише NYT.
Після російського вторгнення США та країни ЄС зіштовхнулися з дилемою: як виділяти Україні мільярди, не допустивши розкрадання коштів, особливо у критичних галузях – енергетиці, оборонних закупівлях та ядерній сфері. Західні партнери наполягли на створенні незалежних наглядових рад, які мали контролювати закупівлі, призначення керівництва та великі витрати.
Проте NYT стверджує, що український уряд «саботував ці механізми, переписував статути держкомпаній, залишав місця в радах вакантними або затягував із їх створенням».
У центрі розслідування – корупційна схема в «Енергоатомі», де, за даними антикорупційних органів, представники оточення Зеленського нібито вивели й відмили $100 млн через систему підрядів і «відкатів» – до 15% від вартості проєктів.
Замість того, щоб визнати блокування роботи наглядової ради, адміністрація президента поклала провину на саму раду, заявивши, що вона «не зупинила корупцію».
Однак розслідування NYT показує, що саме офіс президента зробив наглядову раду фактично недієздатною, затримуючи її формування та залишивши один зі стратегічних мандатів вакантним, що блокувало ухвалення рішень.
NYT стверджує, що європейські лідери приватно визнавали системні проблеми з корупцією в Україні, але продовжували фінансування, ставлячи на перше місце допомогу Україні у війні.
«Ми піклуємося про належне управління, але маємо приймати цей ризик… Бо це війна. Бо в наших інтересах допомагати Україні. Бо вона захищає Європу від російських атак», – заявив Крістіан Сюсе, спеціальний посланник Норвегії.
Проте нинішній скандал, за повідомленням журналістів, послаблює позиції Києва у переговорах про вступ до ЄС та НАТО й може вплинути на готовність партнерів фінансувати повоєнне відновлення.
«Буде більше сумнівів щодо виділення великих сум», – попередив Арвід Тюркнер, директор ЄБРР в Україні.
Колишній CEO «Укренерго» Володимир Кудрицький розповів NYT, що втручання почалося ще наприкінці 2021 року, до повномасштабної війни.
За його словами, тодішній міністр енергетики Герман Галущенко вимагав призначити на керівні посади людей без достатнього досвіду, і робив це «агресивно» та системно:
«Він почав наполягати. Він почав агресивно вимагати, щоб я їх призначив», – сказав Кудрицький.
Міністр Галущенко проігнорував запити NYT про коментар.
Кудрицький зазначив, що зміг протистояти, бо тоді його підтримувала незалежна наглядова рада, у складі якої були іноземні експерти, відібрані за участю ЄС та міжнародних банків.
NYT перераховує, якими способами відбувався підрив наглядових механізмів з боку влади Зеленського:
За даними газети, це стосувалося не лише «Енергоатому», а й «Укренерго», Агенції оборонних закупівель, інших великих держструктур, які працюють із великими бюджетами під час війни.
Після початку вторгнення уряд спростив закупівлі для оборони, скасував низку перевірок та дозволив тісну співпрацю з бізнесменами, яких раніше звинувачував у корупції. Офіційно – для швидкості й секретності.
Однак, як показує NYT, «тимчасові винятки» створили системні можливості для нових схем у воєнний час.
Як зазначає видання, скандал послабив позиції Зеленського на міжнародній арені, особливо в переговорах щодо вступу України до ЄС і НАТО.
До того ж посилюються сумніви щодо здатності України прозоро використати сотні мільярдів доларів, потрібних для післявоєнної відбудови.
Радник Зеленського відмовився від коментарів NYT, заявивши лише, що «наглядові ради не є відповідальністю президента».