У 2025 році українська гральна індустрія сплатила рекордні 17,4 млрд грн податків — профільна асоціація
Найбільші відрахування галузі - податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір
За підсумками 2025 року українська гральна індустрія сплатила до державного бюджету 17,4 млрд грн податків. Про це під час пресбрифінгу повідомив Олександр Когут, президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ).
«За офіційними зведеними даними, у 2025 році гральна галузь сплатила 17,4 млрд грн податків. Порівняно з аналогічним періодом минулого року ми спостерігаємо зростання податкових надходжень на 279 млн грн. Переконані, що галузь могла б забезпечувати ще більше податків – орієнтовно на рівні 19,6 млрд грн на рік, – якби не зростання нелегального сегмента», – зазначив Олександр Когут.
У 2025 році компанії KANTAR, Gradus і Factum провели перші в Україні незалежні комплексні дослідження рівня тінізації гральної індустрії. За результатами дослідження – частка нелегального сегмента становить від 39% до 53% ринку, тоді як обсяг легального сектору оцінюється приблизно у 60 млрд грн на рік. Легальні оператори ринку скаржаться на неефективне блокування нелегальних сайтів (гральних платформ), що контролюються громадянами рф, а також на міграцію українських гравців до тіньового сегмента гральної індустрії.
Найбільшими податками, які генерує галузь, залишаються податок на прибуток підприємств (11,2 млрд грн за рік), податок на доходи фізичних осіб (4,1 млрд грн) та військовий збір (1,2 млрд грн). За словами президента АУОГБ, члени Асоціації залишаються найбільшими платниками податків у галузі – вони забезпечують близько 82% усіх податкових надходжень індустрії.
Динаміка податкових надходжень гральної галузі: у 2021 році – 0,24 млрд грн; у 2022 році – 0,72 млрд грн; у 2023 році – 10,4 млрд грн; у 2024 році – 17,1 млрд грн; у 2025 році – 17,4 млрд грн.
На думку президента АУОГБ, білий (легальний) сегмент грального бізнесу фактично припинив активне зростання з урахуванням індексу річної інфляції.
«Протягом чотирьох років легальний ринок демонстрував стабільне зростання. Однак наприкінці 2025 року ми побачили дуже негативні тренди. Ми оприлюднимо статистику в кінці січня. На жаль, наш прогноз на 2026 рік радше песимістичний: є висока ймовірність того, що цього року зростання ринку може зупинитися. Якщо регулювання білого сегмента виявиться в 2026 році надто жорстким, легальний ринок за обсягами виручки може піти вниз, тоді як тіньовий ринок продовжить зростання», – підкреслив голова Асоціації.
За його словами, нові регуляторні обмеження для легальних операторів (введення лімітів для гравців, введення нових обмежень по рекламі, збільшення податкового навантаження) можуть призвести до того, що нелегальні платформи стануть більш конкурентоспроможними.
«Багато російських та офшорних гральних платформ, які працюють в Україні, на практиці не заблоковані. Фактом залишається те, що нелегали продовжують незаконну діяльність на території України, не сплачуючи жодної гривні податків. У них немає таких обмежень, як у білих операторів, і вони отримують ринкову перевагу», – пояснює Олександр Когут.
Окрім неефективного блокування нелегальних онлайн-казино, другою ключовою проблемою ринку Олександр Когут назвав «пропускання» незаконних операцій банками та платіжними системами.
«Ми бачимо, що українська банківська та платіжна інфраструктура досі толерує нелегальний ринок: заплющуються очі на міскодинг, очевидне використання дропів, різні схеми з криптовалютами. Ми щиро сподіваємося, що саме НБУ допоможе виправити цю ситуацію. Нові вимоги до комплаєнсу в банках і міжнародних платіжних системах, використання ШІ, мають забезпечувати блокування незаконних банківських транзакцій у нелегальних казино. Без активного втручання НБУ, з яким ми вже розпочали діалог, побороти нелегальний гемблінг в Україні неможливо. Блокувати сайти не достатньо. Потрібно блокувати нелегальні платежі до сірих казино», – підсумував Когут.
На початку року голова PlayCity Геннадій Новіков заявив, що нелегальні онлайн-казино в Україні активно використовують тіньові платіжні інструменти – P2P-перекази, міскодинг (підміну MCC-кодів) та криптовалюти. Він переконаний, що «ці схеми критично необхідно перекривати за допомогою ефективних рішень НБУ».
Також в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» очільник PlayCity вперше наголосив на необхідності розблокування доступу легальних операторів гральної індустрії до банківських сервісів. За його словами, створена «квазімонополія» полягає в тому, що лише три українські банки мають право обслуговувати гральну індустрію. У результаті легальні оператори працюють в умовах суттєвих обмежень щодо приймання платежів і фактично не мають повноцінного доступу до банківських послуг.
Раніше у пресслужбі АУОГБ повідомляли, що завдяки консолідованим зусиллям держави, регуляторів і легального бізнесу ринок iGaming в Україні має потенціал зростання з 59 млрд грн річної виручки до 70–80 млрд грн. Відповідно, державний бюджет може отримати додаткові 10–12 млрд грн податкових надходжень у найближчі два роки.
Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ)
Незалежна саморегулівна організація, що об’єднує найбільших в Україні ліцензованих операторів гральної індустрії. Метою діяльності Асоціації є сприяння розвитку легального ринку азартних ігор, формування прозорих правил роботи, підвищення стандартів відповідальної гри та протидія нелегальному гральному бізнесу.
З 4 лютого 2025 року державну політику у сфері азартних ігор формує та координує Міністерство цифрової трансформації України, а з 21 березня 2025 року функції регулювання галузі виконує новостворене агентство «ПлейСіті», яке замінило колишню КРАІЛ.