Повна заборона урядом участі військовослужбовців в азартних іграх призведе до швидкого відтоку гравців у нелегальний ринок — профільна асоціація
Запропонована постанова уряду збільшує кіберризики витоку даних про військовослужбовців і не вирішить проблеми лудоманії серед військових.
Про це йдеться у зверненні «Асоціації українських операторів грального бізнесу» до прем’єр-міністра України Свириденко, яке є у розпорядженні «Інтерфакс-Україна».
«Запровадження повної заборони участі військовослужбовців в азартних іграх не усуває попит (військовослужбовців – прим. ред.). За відсутності легального доступу така категорія осіб переміщується до неконтрольованого сегмента, насамперед до нелегальних онлайн-ресурсів. Більшість нелегального сегмента азартних ігор має зв’язки з Російською Федерацією як державою-агресором», – сказано в листі.
20 березня 2026 року на офіційному вебсайті Міністерства цифрової трансформації України було оприлюднено для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обмеження участі військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх».
Проєкт передбачає повне блокування доступу до азартних ігор для більш як 1 млн військовослужбовців через синхронізацію реєстрів військовослужбовців і осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор. Уряду пропонується запровадити механізм, за яким кожен гравець перевірятиметься організатором азартних ігор на предмет того, чи є він військовослужбовцем. Для цього організатори азартних ігор (усього «Плей.Сіті» видано 34 ліцензії) надсилатимуть запит до реєстру військовослужбовців. Якщо особа перебуває в реєстрі, їй буде заблоковано доступ до гри.
В АУОГБ наголосили, що обмеження стосуватимуться виключно перевірок у ліцензованих операторів і жодним чином не зачіпатимуть нелегальних організаторів ігор.
У листі профільної АУОГБ наголошується, що прийняття постанови несе ризики для національної безпеки.
По-перше, йдеться про безпеку баз даних зі списком усіх військовослужбовців країни.
«В умовах воєнного стану інформаційні системи є потенційною ціллю кібератак. Виникає ризик несанкціонованого доступу та непрямого встановлення статусу військовослужбовця через поєднання даних із різних реєстрів. З урахуванням того, що співвідношення осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, і військовослужбовців є значним, можливість ідентифікації статусу (військового – прим. авт.) через кореляцію даних є високою. Запропонований механізм автоматизованої взаємодії двох реєстрів (військовослужбовців і осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор (реєстр лудоманів – прим. авт.)) підвищує ризики кібербезпеки», – зазначено в листі.
По-друге, масовий перехід українських військовослужбовців до гри на нелегальних платформах означатиме зменшення податкових відрахувань до держави та збільшення ризиків фінансування РФ нелегальними платформами, які отримуватимуть більше доходів від українського трафіку гравців.
«Перехід гравців (військовослужбовців – прим. авт.) до нелегального сегмента означає не лише виведення коштів з-під правового регулювання України, а й ризик того, що ці кошти можуть спрямовуватися на фінансування діяльності, яка шкодить національній безпеці України. Одночасно держава втрачає податкові надходження від легального ринку, що є критичним в умовах воєнного стану. Таким чином, надмірні обмеження можуть мати зворотний ефект і посилити загрози, які держава прагне мінімізувати», – йдеться у висновку листа.
Раніше АУОГБ повідомляла, що дослідження міжнародної компанії KANTAR продемонструвало: військові грають в азартні ігри не більше, ніж у середньому українці, а проблема ігрової залежності серед військових не є масовою чи унікальною для цієї соціальної групи.
У зверненні окремо наголошується, що асоціація підтримує державну політику, спрямовану на захист військовослужбовців і мінімізацію ризиків, пов’язаних з ігровою залежністю, і вважає за доцільне до ухвалення зважених регуляторних рішень провести комплексне дослідження ефективності вже запроваджених заходів, а також ініціювати відповідні соціологічні дослідження.
У своєму зверненні до уряду найбільші оператори ринку зазначають, що лудоманія є медичною проблемою, яка вирішується шляхом лікування, а не адміністративними заборонами: «Ефективне регулювання має базуватися не на повній забороні, а на контрольованих і адресних механізмах, які дозволяють мінімізувати ризики без витіснення гравців у нелегальний сегмент».
На відміну від легального ринку, де діють механізми відповідальної гри, ідентифікації та контролю, нелегальні оператори не застосовують жодних обмежень. Це не зменшує ризики залежності, а навпаки – посилює їх через відсутність превентивних інструментів.
Регуляторні рішення мають бути спрямовані на зміцнення легального ринку, підвищення його конкурентоспроможності та мінімізацію перетоку користувачів до нелегального сегмента.
«Асоціація українських операторів грального бізнесу» просить уряд утриматися від ухвалення проєкту постанови. Асоціація також розробила та направила Міністерству цифрової трансформації альтернативні пропозиції щодо врегулювання зазначеного питання», – підсумовується у зверненні.