Антон Дяченко – про репутаційні виклики, кризу Money24 та нові вектори розвитку

Підприємець розповів про залученість до кейсу валютного сервісу, хейт від інших блогерів та реальний стан справ

Антон Дяченко – підприємець та інфлюенсер, чиє ім'я останнім часом часто фігурувало в контексті гучних бізнес-подій. Ми зустрілися з Антоном, щоб з’ясувати, що насправді відбувалося за лаштунками кейсу Money24, яку посаду він займає у проєкті та чим він живе сьогодні, крім розв'язання кризових питань.

- Антоне, у мережі тебе називали як найманим працівником, так і співзасновником Money24. Яка твоя реальна роль у проєкті?

- Давайте одразу розставимо всі крапки над «і». Я – медіапартнер.

За моєю роллю «медійного обличчя» важливо бачити юридичні реалії. По-перше, я ніколи не був у реєстрі бенефіціарів, не мав доступу до рахунків і не ухвалював операційних рішень щодо управління. Тобто, юридично я не несу відповідальності за діяльність Money24, але я активно просував цей проєкт і своїм ім’ям підсилював довіру до нього – і це моя зона повноважень. Тому відчуваю моральний обовʼязок перед своєю аудиторією. І тому погодився на це інтервʼю.

- Що приховує посада медіапартнера? Яка твоя фактична зона впливу?

- Нічого не приховує (посміхається). Я займався всім, що стосується маркетингу, впізнаваності та трафіку – відповідав за медійну присутність, контент, публічні комунікації та посилення впізнаваності бренду, – це те, що мені подобається робити і те, що я вмію робити.

- Як ти взагалі потрапив у цей проєкт?

- Все дуже просто: у 2019 році я активно розвивав своє агентство відеомаркетингу.

Money24 прийшли до нас як звичайні клієнти. Ми реалізували один рекламний ролик, потім другий – замовник був вражений результатом.

Згодом я запропонував не просто надавати точкові послуги, а комплексно побудувати маркетингову стратегію компанії. Ми знайшли спільну мову і почали працювати щільніше. Пізніше мене зацікавила сфера криптовалют, і я поступово переключився на власні проєкти, залишивши агенцію у форматі підтримки існуючих клієнтів.

- Тим не менш, на твоїй персональній сторінці безліч контенту, згенерованого для Money24. Навіщо ти вкладав так багато особистого ресурсу у клієнтський проєкт?

- Цей проєкт не був для мене просто черговим клієнтським кейсом. Я ставився до нього з максимальною залученістю, що згодом трансформувало мою роль: від зовнішнього спеціаліста до фактичного амбасадора бренду. Згідно з внутрішньою політикою компанії, це накладало на мене обов’язок відповідного позиціювання.

Антон Дяченко – про репутаційні виклики, кризу Money24 та нові вектори розвитку

Аналізуючи події сьогодні, я бачу свою ключову помилку: я особисто допустив ситуацію, за якої мій реальний статус не був коректно та однозначно зафіксований у публічному просторі.

Відсутність чітких меж моєї відповідальності призвела до того, що люди сприймали мою роль значно ширше, ніж вона була насправді. Це й створило підґрунтя для подальших непорозумінь.

- Якщо ти не несеш юридичної відповідальності, чому не пішов з проєкту одразу після оприлюднення конфлікту?

- Не пішов, тому що я вже публічно пов’язаний із цим проєктом і розумів, що просто дистанціюватися – це не в моїх принципах. Тому я вирішив залишитися і допомогти тим, чим можу.

Коли система дала збій, бізнес опинився під шаленим тиском. Я міг би просто видалити всі публікації та сказати: «Розбирайтеся самі», тим паче, що я припинив активну роботу над проєктом задовго до початку кризи. Але для мене це шлях слабкої людини.

Коли почалася хвиля хейту, я насамперед зв'язався з командою, щоб зрозуміти реальний стан справ. Дізнавшись, що план виходу з кризи існує, я одразу запропонував власні ресурси, які могли допомогти – як технічні, так і людські. Я відповідаю за свої рекомендації в мережі, проте важливо розмежовувати медійну підтримку та безпосереднє управлінські рішення

- Які конкретні дії ти зробив? Чи це була швидше моральна підтримка?

- Моральна підтримка – це добре, але вона не вирішувала ситуацію. Моя сильна сторона – нетворкінг, і я запропонував команді скористатись цим ресурсом сповна. Від пошуку людей до організації домовленостей з ними. Мова йде й про технічних фахівців, і про кризових менеджерів.

- Чим ти займаєшся зараз, окрім врегулювання ситуації з Money24? Які проєкти є пріоритетними?

- Мій основний фокус – розвиток медіа-екосистеми. Моя агенція продовжує працювати, але тепер ми частіше заходимо в проєкти як інвестори або повноцінні партнери. Наразі ми розвиваємо декілька напрямків:

- Який головний висновок ти зробив з цієї ситуації?

- Та загалом, знаєш, усе може дуже швидко змінитися. Від любові до хейту – один крок, і коли ти бачиш це на такому жорсткому прикладі, це дуже протвережує.

Ця криза стала серйозним фільтром для оточення та перевіркою на міцність.

Та й, мабуть, це трохи змінило моє сприйняття чужих думок про себе – стало простіше до цього ставитися. Порядок денний змінюється, і ти вже стаєш для когось поганим або хорошим, навіть якщо в тобі самому нічого не змінилося. Тому головне – бути чесним перед самим собою, як би банально це не звучало.

- Деякі блогери почали публічну атаку в твій бік після інциденту з затримкою виплат Money24. Як ти відреагував і чи впорався з цим сьогодні?

- По-перше, багато хто не розуміє, якою була моя реальна роль – хтось навіть думав, що це моя обмінка. По-друге, були люди, яких я особисто приводив у компанію, або давав контакт, або які дізналися про цей проєкт через мене.

Антон Дяченко – про репутаційні виклики, кризу Money24 та нові вектори розвитку

Попередні «шторми» навчили мене реагувати на хейт спокійно – він проходить, а правда залишається.

І тоді, і зараз вона на моїй стороні. Кризи були і в Money24, які вже понад 14 років на ринку, і в мене.

Кілька років тому в нас була перша невдала «колаборація» з одним із військових юристів. І він дійсно допомагав людям, які приходили за моєю рекомендацією – це були лише мої знайомі, та тим не менш. У підсумку все почалося добре, а закінчилося погано: юрист припинив виконувати свої зобов’язання, а згодом і взагалі відмовився від відповідальності. Тоді, звісно, такого хейту не було, але ситуація від того не менш приємна.

Спочатку дуже переживав, бо складно прийняти поразку, якщо вона залежала не від тебе. Але потім я зробив висновки і почав ставитися до цього простіше. Я пам’ятаю, мені навіть писали й погрожували поганою рекламою і так далі. Думаю, новий рівень настав тоді, коли я сказав, що радий будь-якій рекламі – навіть поганій. Правда для своїх завжди залишиться правдою. Але висновки я роблю завжди: тепер намагаюся зосереджуватися лише на тих речах, де я сам маю якийсь контроль.

- Багато хто каже, що ти просто красиве обличчя, яке продавало проєкт, а коли «запахло смаженим» – почав дистанціюватися. Це справедлива критика?

- Так, моя роль справді була в тому, щоб просувати проєкт. І не лише обличчям – хоча за «красиве обличчя» дякую. Я займався тим, що вмію найкраще: контентом і комунікацією. Що стосується дистанціювання – я не тікаю, а просто чесно називаю речі своїми іменами. Є моя зона відповідальності, а є операційні рішення компанії. Як я вже казав – у межах цього проєкту я в цих процесах участі не брав.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS