Міністерство економіки розробило проєкт постанови, який передбачає оновлення механізму моніторингу походження сої та ріпаку. Документ уже направлено на погодження до центральних органів виконавчої влади та має зробити експорт більш прозорим і прогнозованим.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
Ключова ідея – синхронізація даних між висновками Торгово-промислова палата України та інформацією Державний аграрний реєстр. Для цього запроваджується системний обмін даними, моніторинг і звітність, що дозволить перевіряти відповідність заявлених і фактичних обсягів продукції.
Проєкт чітко врегульовує питання залишків попереднього маркетингового року. Так, обсяги сої та ріпаку 2025/2026 МР не враховуватимуться для отримання пільг у 2026/2027 МР. Водночас їх потрібно реалізувати:
Висновки ТПП для експорту діятимуть у ті самі строки, після чого ключовим джерелом підтвердження стане ДАР.
Зазначається, що для отримання звільнення від експортного мита виробники та кооперативи повинні пройти верифікацію в системі ДАР. Процес буде автоматизованим після подання заявки:
Крім того, однією з ключових новацій є двоетапне подання даних про врожайність:
Також встановлюються граничні показники врожайності:
За даними міністерства, починаючи з 2027/2028 маркетингового року, система ДАР автоматично розраховуватиме залишки попередніх періодів, що ще більше зменшить можливості для маніпуляцій даними.
Заступник міністра економіки Тарас Висоцький наголосив, що нові правила мають зробити ринок передбачуванішим: «Чіткі правила, прозорі процедури та визначені строки дадуть виробникам і експортерам більше впевненості у плануванні роботи та допоможуть уникнути непорозумінь під час експорту».
Довідково.
Механізм моніторингу експорту сої та ріпаку було запроваджено постановою Кабміну №1570 від грудня 2025 року. Він передбачає щомісячну перевірку відповідності обсягів експорту даним ДАР, а в разі порушень – анулювання висновків ТПП.
Новий проєкт фактично розвиває цю систему: посилює контроль, цифровізує процедури та створює більш зрозумілі правила для аграрного бізнесу.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що перехід на стандарти ЄС може коштувати українському агросектору $2 млрд щороку. Гармонізація законодавства спричинить тимчасове падіння врожайності та зростання витрат виробництва.