Україна розгорнула масштабну кампанію, щоб нейтралізувати одне з найнебезпечніших озброєнь росії – іранські дрони-камікадзе Shahed-136 (у російській версії – «Герань»). Про це йдеться у великому матеріалі Reuters, який показує, як війна в небі перетворюється на технологічну гонку між країнами.
Новий міністр оборони Михайло Федоров поставив амбітну мету – перехоплювати 95% усіх далекобійних дронів.
Зараз рівень перехоплення – 85–90%, але навіть ці 10–15%, що прориваються – завдають серйозної шкоди.
Лише за один місяць із приблизно 6500 запущених дронів понад 1000 досягли цілей, постраждали міста, енергетика та інфраструктура.
Дрони, розроблені в Ірані, стали ключовою зброєю росії. Вони виробляються тисячами щомісяця, коштують відносно дешево ($35 тис.) і можуть атакувати масово, іноді понад 500 за ніч.
Їхня сила – у кількості та постійній модернізації. Швидкість «шахедів» зросла зі 170 до понад 200 км/год, а частина нових моделей взагалі реактивні – до 400 км/год, у них збільшені бойові частини та поліпшена навігація.
Україна зі свого боку робить ставку на асиметричну відповідь і розробляє дрони-перехоплювачі. Їхня вартість ще дешевша – від $1500 до кількох тисяч за одиницю, вони вже збивають близько 40% цілей і дуже швидко виробляються (часто це 3D-друк).
«Навіть якщо треба 50 дронів, щоб збити один Shahed – це вигідно. Бо він може знищити щось набагато дорожче», – пояснює командир одного з підрозділів.
Україна використовує цілу екосистему, в яку входять РЕБ, мобільні групи з кулеметами, вертольоти та винищувачі – зокрема F-16 Fighting Falcon, які збивають до 10 дронів за ніч.
У деякі дні РЕБ може нейтралізувати до половини всіх атак.
Проте головною проблемою є те, що росія швидко адаптується.
Як пише Reuters, перші українські перехоплювачі стали «застарілими» уже через 4 місяці, і росіяни просто збільшили швидкість дронів. Тепер Україні доводиться створювати нові системи майже з нуля.
Особливо небезпечними є нові технології рф, які використовують ШІ для зміни маршрутів польоту і «mesh-мережі» – коли дрони передають сигнал один одному й обходять глушіння.
Проте Україна вже працює над наступним поколінням рішень, зокрема реактивними перехоплювачами, автономними системами наведення, ШI для роботи без участі людини.
Це критично, бо зараз оператор має лише кілька хвилин, щоб знайти та атакувати ціль, тому людський фактор – це слабке місце системи.
Одне з найцікавіших нововведень – «віддалені пілоти», коли оператор може керувати дроном з іншого регіону країни, миттєво перемикатися між цілями, завдяки чому фактично створюється «хмарна ППО».
Як кажуть українські військові, шанс перемогти «шахеди» є, але це буде не одна битва, а безперервна гонка технологій.
Бекграунд. Як писало Reuters, галузь дронів в Україні опинилася під загрозою через заборону експорту.