У британському журналі The Economist вийшла анонімна колонка колишнього високопоставленого чиновника російського уряду під заголовком «путін втрачає контроль над росією».
Автор стверджує, що у російських елітах дедалі сильніше відчувають, що країна зайшла в глухий кут, а сама система влади починає втрачати майбутнє.
За словами автора, головна зміна помітна навіть у риториці чиновників, губернаторів та бізнесменів. Якщо раніше вони говорили про війну словами «ми» і «наше», то тепер дедалі частіше називають її «його війною» – тобто війною особисто путіна.
Колишній чиновник пише, що серед російських еліт зникає відчуття спільного проєкту. Навіть ті, хто залишаються лояльними системі, більше не пов’язують майбутнє країни з рішеннями кремля. На його думку, це не означає швидкого бунту чи краху режиму, але демонструє втрату владою «монополії на майбутнє».
Автор називає чотири головні причини цієї кризи.
1. Війна стала надто дорогою
Спочатку кремль намагався вести війну проти України як обмежену операцію, яка не зачіпатиме більшість населення. Але затяжний конфлікт призвів до інфляції, зростання податків, проблем з інфраструктурою та посилення цензури.
При цьому, наголошує автор, суспільству не пропонують жодної зрозумілої мети чи бачення майбутнього в обмін на ці жертви.
2. російські еліти більше не відчувають захисту
Ще одним фактором стала боротьба за власність усередині росії. Через санкції та ізоляцію бізнесмени втратили доступ до західних судів та міжнародного арбітражу.
За оцінками автора, за останні три роки держава конфіскувала або перерозподілила активи приблизно на 5 трильйонів рублів. У результаті навіть лояльні до кремля еліти почали вимагати хоча б якихось зрозумілих правил гри та гарантій безпеки власності.
3. кремль сам зруйнував систему, на якій тримався
У колонці також зазначається, що росія вважала себе силою, яка «перебудовує світовий порядок». Однак на практиці війна лише прискорила глобальну нестабільність і кризу міжнародних інститутів.
Автор підкреслює, що раніше москва могла використовувати залежність Європи від російського газу чи статус постійного члена Ради Безпеки ООН як інструмент впливу. Тепер ці переваги стрімко знецінюються.
4. Репресії більше не дають людям жодної перспективи
Окремо автор звертає увагу на посилення цензури та контролю над суспільством. Якщо раніше кремль фактично пропонував громадянам негласний договір – «не лізьте в політику, і держава не чіпатиме ваше життя» – то тепер влада все активніше втручається у приватний простір.
Водночас, пише автор, репресії більше не супроводжуються жодною позитивною ідеєю майбутнього. Від людей вимагають лояльності, але не пояснюють, заради чого саме.
Наприкінці колонки колишній чиновник порівнює ситуацію в росії з шаховим «цугцвангом» – позицією, у якій будь-який наступний хід лише погіршує становище.
На його думку, кожна нова спроба путіна утримати систему – через нові репресії чи навіть нові війни – лише пришвидшує її внутрішній занепад.
Автор вважає, що кремль уже не здатний повернути людям віру в майбутнє, а може лише зробити майбутню кризу «більш кривавою та небезпечною».
Бекграунд. Нагадаємо, WP опублікувала статтю про те, що тріщини у кремлі поглиблюються – внутрішній розкол еліт на росії виходити назовні. У російських елітах вже немає повної єдності, конфлікти виходять в публічний простір.