ОНОВЛЕНО: Нові правила тендерів: Рада ухвалила закон про публічні закупівлі

Верховна Рада 27 травня ухвалила новий Закон України «Про публічні закупівлі» (№11520), який передбачає комплексне оновлення системи закупівель відповідно до європейських стандартів і вимог інтеграції України до Європейського Союзу. За документ проголосували 245 народних депутатів.

Про це повідомила пресслужба ВР.

У парламенті зазначають, що закон є одним із ключових євроінтеграційних актів і частиною переговорного процесу щодо членства України в ЄС. Його метою є гармонізація українського законодавства з європейськими правилами у сфері публічних закупівель.

Нагадаємо: новий проєкт закону про публічні закупівлі передбачає, зокрема:

1. Визначення термінів: визначаються терміни, як-от «агреговані закупівлі», «ветеранське підприємство», «відкритий конкурс проєктів» та інші. «Це сприяє чіткішому регулюванню процесу публічних закупівель», – пояснив Железняк.
2. Заборону закупівель із певних країн: запроваджується заборона на публічні закупівлі товарів, робіт і послуг в осіб із рф, рб, Ірану та інших держав. Це включає юридичні особи, пов’язані із цими країнами, навіть якщо вони зареєстровані в Україні.
3. Регламентацію процедури закупівель: визначаються правила проведення закупівель, зокрема використання спеціальних елементів захисту. Встановлюються умови для проведення переговорів і кваліфікаційного відбору кандидатів.
4. Спрощені закупівлі: пропонується введення нових способів закупівель, зокрема інноваційне партнерство та динамічні системи закупівель. Зазначається, що це дозволить запровадити нові методи закупівель без обов’язкової публікації англійською мовою.
5. Альтернативні варіанти: введення варіантів для тендерних пропозицій, які дозволяють запропонувати альтернативні технічні характеристики. Очікується, що це забезпечить гнучкість у виборі пропозицій, що відповідають мінімальним вимогам.
6. Регламентацію закупівель на малі суми: закупівлі, що не перевищують 200 тис. грн, замовник може здійснювати без використання електронної системи закупівель. 
7. Типовий договір: Кабінет Міністрів зможе затвердити типовий договір для закупівель конкретного предмета. Це дозволить стандартизувати договірні умови та полегшити процес закупівель.

Оновлено о 14:19: Водночас, як повідомив нардеп Дмитро Кисилевський, закон передбачає окремі зміни для оборонних закупівель і посилення механізму локалізації виробництва.

Зокрема, нові правила для оборонних закупівель почнуть діяти через дев’ять місяців після опублікування закону. За цей час уряд має оновити підзаконну базу та доопрацювати технічні системи.

Надалі вимоги локалізації, які вже застосовуються у публічних закупівлях, поширюватимуться і на частину оборонних закупівель. Йдеться, зокрема, про автобуси, продукцію легкої промисловості, трали та іншу цивільну продукцію. Крім того, до переліку товарів, на які поширюватиметься локалізація, додали бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування.

Документ також змінює механізм підтвердження локалізації. Для розрахунку її рівня базою стане виробнича собівартість продукції. Як пояснюють автори змін, це має зменшити ризики маніпуляцій під час визначення частки українського виробництва.

Серед інших нововведень – підвищення порогу для закупівель із вимогою локалізації з 200 тис. грн до 1 млн грн. Це означає, що товари вартістю до 1 млн грн можна буде закуповувати без такої вимоги.

Крім того, країну походження товару визначатимуть за місцем його виробництва, а не реєстрації постачальника. Водночас Державна аудиторська служба України отримає повноваження контролювати дотримання вимог локалізації на всіх етапах закупівель.

Закон також передбачає відповідальність як для постачальників, так і для замовників у разі порушення правил локалізації. Зараз рівень локалізації у держзакупівлях становить 30%, у 2027 році він зросте до 35%, а у 2028 році – до 40%.

Бекграунд. Раніше Mind писав, що експерти U-LEAD роз’яснили зміни в закупівельному законодавстві. Цього разу фокус – на можливості збільшення ціни товару через коливання цін на ринку.