Туреччина ще донедавна була одним із ключових покупців українського ячменю. Однак у новому маркетинговому році ситуація може кардинально змінитися, оскільки Анкара планує скоротити імпорт культури майже на 90%.
Для українських аграріїв це тривожний сигнал. Турецький ринок багато років був одним із найстабільніших напрямків експорту, тому різке падіння попиту неминуче вплине на ціни та конкуренцію серед продавців.
Головний фактор скорочення закупівель – різке збільшення внутрішнього виробництва ячменю. Турецькі фермери мають хороший врожай, а влада країни останніми роками активно інвестувала в розвиток аграрного сектору та продовольчу безпеку.
У результаті Туреччина все менше залежить від імпортного зерна й може забезпечувати значну частину потреб власним виробництвом.
Для українських постачальників це означає втрату одного з найбільших клієнтів.
Ринок відреагував миттєво, трейдери повідомляють про тиск на ціни торішнього врожаю, бо для частини обсягів, які традиційно прямували до Туреччини, тепер потрібно шукати нових покупців.
Для фермерів це означає ризик зниження прибутковості, особливо на тлі складної логістики та нестабільної ситуації на світових аграрних ринках.
Але попри втрату турецького ринку аналітики не говорять про катастрофу. Світовий ринок ячменю залишається доволі диверсифікованим. Українське зерно купують країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії. Тому головне завдання експортерів зараз – швидко переорієнтувати постачання на альтернативні напрямки.
Якщо раніше головним викликом для українського зерна були війна та логістика, то тепер велике значення має конкуренція з країнами, які нарощують власне виробництво.
Бекграунд. Як повідомлялося, три країни Євросоюзу продовжують блокувати імпорт української агропродукції. Польща, Угорщина та Словаччина зберігають односторонні обмеження всупереч угоді між Україною та ЄС.