У Євросоюзі все частіше описують економічні проблеми та торговельні суперечки, вживаючи військові терміни, і це починає турбувати економістів.
Про це йдеться в аналітичній публікації Euractiv, автори якої попереджають, що мілітаризація економічної риторики може спотворювати реальне розуміння проблем і підштовхувати політиків до рішень, які посилюють конфронтацію.
Останніми роками в Брюсселі часто можна почути, що китайські товари «атакують» європейську промисловість, американські тарифи «завдають ударів» по європейських компаніях, а регулятивні норми «душать» бізнес.
У відповідь політики пропонують «зміцнювати економічну безпеку», «захищати стратегічні галузі» або навіть застосувати так звану «торгову базуку» – механізми економічного тиску у відповідь на дії інших країн.
На думку авторів дослідження, така риторика поступово формує уявлення про світову економіку як про постійне поле битви, де будь-яка взаємодія між країнами є грою з лузерами і переможцями.
Економісти критикують такий підхід. Як приклад наводяться американські мита, запроваджені адміністрацією президента США Дональда Трампа.
Популярний політичний наратив описує їх як удар по іноземних виробниках. Однак дослідження німецького інституту Kiel показало, що близько 96% фінансового навантаження від цих тарифів фактично лягло на американських споживачів та компанії.
Тобто в багатьох випадках мита працюють не як економічна зброя проти конкурентів, а як внутрішній податок.
Відомий економіст Ха-Джун Чанг взагалі порівнює тарифний захист із вихованням дитини, а не з війною. За його словами, держави часто використовують мита для підтримки молодих галузей, поки ті не стануть конкурентоспроможними на світовому ринку.
Ще один приклад – дешевий китайський експорт. У європейських політичних дискусіях його часто називають загрозою для місцевих виробників.
Водночас колишній президент Європейського центробанку та автор масштабного звіту про конкурентоспроможність ЄС Маріо Драгі раніше звертав увагу, що дешеві китайські товари можуть бути вигідними для європейських споживачів.
Особливо це стосується сонячних панелей та обладнання для «зеленої» енергетики, де нижчі ціни прискорюють енергетичний перехід.
Автори матеріалу нагадують про попередження нобелівського лауреата Пола Кругмана, який ще понад 30 років тому застерігав від надмірного захоплення концепцією «національної конкурентоздатності».
На його думку, коли держави починають сприймати міжнародну торгівлю як постійну боротьбу переможців і переможених, це може призвести до справжніх торговельних конфліктів.
Економісти вважають, що нинішня ситуація в Європі частково підтверджує ці побоювання, бо торговельні суперечки зі США та Китаєм все частіше описуються мовою протистояння, а не співпраці.
Тому на перший погляд питання стосується лише політичної риторики, але саме слова часто формують майбутні рішення.
Якщо економічні виклики постійно подаються як «атаки», «удари» чи «загрози», політики можуть частіше обирати захисні бар'єри, субсидії та торговельні обмеження замість пошуку компромісів.
Бекграунд. Нагадаємо, Євросоюз оштрафував китайський маркетплейс Temu за продаж небезпечних іграшок.